Громада та влада

Залучення громадських організацій до процесу вироблення політики підвищує рівень прозорості та відкритості суспільства та забезпечує реальні зміни на шляху розвитку суспільства. Досвід розвинених країн свідчить про те, що програмно-цільовий метод управління є одним з основних методів здійснення регіональної політики і дозволяє здійснити ефективне поєднання програмних цілей із шляхами їх досягнення, включаючи механізми та ринкового регулювання.

            Саме тому, 19 квітня 2010 року о 15:00 в приміщенні Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені О.Бойченка співробітниками Інституту соціокультурного менеджменту було представлено діяльність в рамках проекту «Суспільний діалог для розвитку регіону»*, а саме:

·        Дослідження «Звітність по цільових програмах».

·        Круглий стіл «Вплив цільових програм на поліпшення життя громади».

·        Семінар «Громадський моніторинг та аналіз процесу реалізації».

·        Розробку та розповсюдження навчально-методичного посібника «Місцеві цільові програми та механізми по забезпеченню прозорості у процесі їх реалізації».

·        Пропозиції ОДА про необхідність розробки та впровадження розпорядження про розміщення на Інтернет ресурсах органів виконавчої влади остаточних та проміжних звітів по реалізації цільових програм, а також про обов’язкову присутність на публічних звітах представників профільних НДО.

*Проект «Суспільний діалог для розвитку регіону» реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ) в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа. Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного Розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження». Думки викладені в цієї презентації, є винятковою відповідальністю ІСКМ та не обов’язково відображають точку зору USAID, уряду США, Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

Трансформація українського суспільства виявила цілий ряд проблем, що вимагають негайного

вирішення, а саме:

о соціальна незахищеність найбільш вразливих верств населення (ветерани, інваліди, самотні матері, безпритульні діти, особи без визначеного місця

проживання та ін.);

о поширення ВІЛ-інфекції, СНІДу, алкоголізму,

наркоманії;

о скорочення тривалості життя в результаті

екологічних катастроф, відсутності ефективної системи

охорони здоров'я населення та пропаганди здорового

способу життя;

о обмеженість стабільних ресурсів для відродження

національної культури, збереження об'єктів культури і

пам'ятників історії та архітектури;

о безробіття та багато чого ін.

Вирішення цих проблем на локальному рівні належить до компетенції органів місцевого самоврядування (ОМС). Відомо, що ефективність діяльності органів влади значно підвищується, якщо вона підкріплена активністю самих громадян. Конституція гарантує мешканцям сіл, селищ і міст право на самостійне вирішення питань місцевого значення. Своєрідність сучасного етапу розвитку українського суспільства полягає в тому, що на цей час виникає багато громадських недержавних організацій (НДО), що мають бажання брати активну участь у соціальних перетвореннях. Наприклад, наведемо кілька пропозицій, висунутих лідерами НДО на одному із семінарів [ 1 ]:

о створення сучасно обладнаного центру для

навчання молоді за напрямками: спорт, культура та

інформатика;

о проведення масштабної акції по очищенню басейну

річки Інгул з метою сприяння поліпшенню екологічної

ситуації в м. Кіровограді;

о створення оздоровчого комплексу для реабілітації

дітей, молоді та жінок, що постраждали від насильства

в родинах;

о організація роботи телефонної служби для надання

спеціальної консультативної допомоги населенню з

питань наркоманії, гінекології-андрології, насильства,

правозахисту;

о створення інформаційного центру по

працевлаштуванню;

о випуск та розповсюдження серед інвалідів газети,

що висвітлює основи соціального захисту цієї категорії

громадян та діяльність їх громадських організацій. Не обговорюючи зміст цих пропозицій, зазначимо, що приклади подібних ідей демонструють тенденцію суспільства до посилення у ньому позицій громадських ініціатив, тобто ми бачимо, що функції організації життя і діяльності різних груп населення, які довгий час були прерогативою держави, відтепер виконує і громадськість. Отже, потреба побудови демократичного громадянського суспільства наповнила новим змістом діяльність громадських організацій, благодійних фондів та ініціативних груп. Як відомо, усі ці структури одержали назву недержавного (третього) сектору, а організації, що входять до нього - громадських чи недержавних (НДО). Третій сектор обґрунтовано вважається «...головним джерелом реальної демократизації українського суспільства, його самоорганізацією, реальним самоврядуванням, взаємодопомогою» [2, с.68].

Громадські організації відіграють істотну роль у розбудові демократичного суспільства. Кількісний ріст НДО супроводжується якісними змінами. В Україні з'явився консолідований громадський рух, що охоплює всі сфери суспільного життя: просвітницьку, наукову, спортивну, охорону здоров'я, екологію, захист соціальних прав різних груп населення та ін. Організації третього сектора, що ефективно працюють, налагоджують зв'язки з державними структурами і бізнесом, активізують громадські творчі ініціативи і тим самим виконують стабілізуючу функцію, допомагаючи вирішенню складних соціальних проблем.

Разом з тим результати спеціальних досліджень [3,4,5] виявили протиріччя між об'єктивно існуючою потребою у демократизацій суспільного життя і низьким рівнем активності по відношенню до громадської діяльності. До того ж великого значення це протиріччя набуває в малих містах і районних центрах. Місцеві громади досить часто виявляються не готовими до повноцінного виконання функцій, що їм делеговані законодавчими актами в аспекті самостійного вирішення соціальних проблем. Дане явище багатогранне. Так, комплексні дослідження стану третього сектору, проведені Центром підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ) в різні роки - в Кіровоградській (1999), Дніпропетровській (2001) і Миколаївській (2002) областях виявили загальні негативні тенденції: о низький рівень організаційного розвитку і неефективність керування НДО проявлявся в тому, що переважна більшість організацій не мали стратегічного

* - Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Технологія розвитку інформаційно-методичної мережі громадського сектору на регіональному рівні. Частина 1 - Кіровоград:ЦПТІ, 2004 - 68 с., розділ 1.

4.         Ресурсний центр як каталізатор процесу міжсекторного партнерства.// Під ред. Азарової Т.В., Абрамова Л.К.-Кіровоград: 1999;

5.        Виявлення рівня інформаційного впливу НДО на соціальне оточення. // НДО - Інформ, 2000, №3,4 та ін.

6.        Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу рішення соціальних проблем на місцевому рівні - Кіровоград: 2003.

7.        Стратегический план ЦПТИ на 2003-2005гг. -Кіровоград: 2002.

8.  Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Технологія розвитку інформаційно-методичної мережі для громадського сектору на регіональному рівні. - Кіровоград: ЦПТІ, 2004.

* - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні", с.66 

26 березня нам належить вперше обирати свою майбутню владу лише на партійній основі. І складність ситуації полягає не тільки в тому, що кількість і розмаїття партій може загнати в глухий кут навіть обізнаних у політиці громадян, а й тому, що більшість з них маловідомі і не мають за своїми плечима ні авторитету, ні конкретних справ, лише полум’яні заклики та програми партій, в яких пропонують свій погляд на майбутнє для своїх виборців. Але як пересічному громадянинові розібратися, яка з програм є справді продуманим планом дій, що змінить його життя на краще, а яка - вдалий PR-хід? Президент Кіровоградського об’єднання громадян „ Інститут соціокультурного менеджменту” Лев Абрамов пропонує скористатися під час оцінки програм деякими простими порадами.
По-перше, перевірте, чи знає кандидат від політичної партії власну програму і чи розуміє, чим вона відрізняється від програм інших партій.
По-друге, на зустрічі зі своїм майбутнім обранцем поставте йому кілька простих запитань:
- якщо партія пропонує вирішення соціальних (екологічних, економічних і т. д.) питань, звідки вона планує взяти на це кошти?
- з’ясуйте не тільки те, кому від втілення програми в життя стане краще, а й те, кому стане гірше. Наприклад, можливо збільшаться соціальні виплати, але збільшиться податковий тягар для бізнесу.
- якщо пропонується зменшення податків, то за рахунок чого наповнюватиметься бюджет?
По-третє, якщо партія пропагує спрямування країни до якогось економічного утворення, проаналізуйте чи об’єктивно в її програмі відображаються плюси та мінуси реалізації даної політики, тобто що це дасть Україні в короткотривалій та довготривалій перспективі.
Це лише один аспект інформації, яку намагається донести до суспільства в непростий момент вибору Інститут соціокультурного менеджменту в рамках проекту „Аналіз передвиборчих партійних програм”. Під час втілення цього проекту буде проведено два тренінги для журналістів та лідерів громадських організацій, інтелектуальна гра „Що? Де? Коли?” для політично активної молоді та кілька інформаційних сесій, постійно проводитимуться консультації для тих, хто хоче свідомо зробити свій вибір. Планується також видати та розповсюдити в області спеціальний випуск інформаційного бюлетеню для громадських активістів „НДО-Інформ”, присвячений проблемі вибору.
Зауважимо, діяльність Інституту соціокультурного менеджменту не пов’язана з підтримкою жодної партії. Головна мета організації – дати інструменти, які дозволять людям правильно зорієнтуватись у морі інформації, визначити критерії оцінки передвиборчих обіцянок майбутніх народних обранців.