Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Розвиток громад

Editor's Choice

На початку лютого в рамках спільного проекту Центру локальної активності (CAL, Польща) та Центру підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ, м. Кіровоград) п'ятнадцять представників державних закладів культури та НДО з Кіровоградської, Дніпропетровської та Миколаївської області пройшли тренінг «Шляхи розвитку місцевої громади».

Цей тренінг став логічним продовженням багаторічної роботи Центру підтримки творчих ініціатив по створенню інформаційно - консультативних пунктів (ІКП) для громадських активістів на базі державних закладів культури в трьох областях, і є складовою частиною Центральноукраїнського кластеру проектів «Інтеграція місцевих спільнот», який реалізує Інститут соціокультурного менеджменту (м Кіровоград) у співпраці з Центром підтримки громадських і культурних ініціатив (м. Дніпропетровськ) та Центром сприяння суспільним інноваціям (м. Миколаїв). Цього разу кращі консультанти-методисти зібралися повчитися у польських колег, які теж пішли шляхом перетворення закладів культури у центри місцевої активності громади.

Як і ЦПТІ, почали вони з освітніх програм, в результаті чого серед працівників закладів культури поступово почали з'являтися громадські аніматори, тобто люди, які свою діяльність розуміють набагато ширше, ніж проведення різноманітних концертів та фестивалів. Такі спеціалісти виявились настільки потрібними суспільству, що невдовзі було створено спеціальну «Школу громадських аніматорів», де протягом двох років без відриву від основної роботи проходять навчання директори будинків культури, директори бібліотек, методисти, бібліотекарі, соціальні працівники, тощо. З допомогою методів, освоєних в Школі, аніматор може визначити проблему, яка виникла або існує в громаді, зрозуміти які сили можуть бути зацікавленими у її вирішенні, а потім об'єднати ці сили і надихнути їх на вирішення проблеми, власне тому, цих людей і називають аніматорами. Слово це походить від лат. апіта, що означає душа, тобто аніматори ніби оживляють своє оточення, спонукають до дії, дуже влучно передає зміст цього поняття російське слово „воодушевлять".

Мачей Живно, тренер, що приїхав навчати українську групу, теж випускник Школи громадських аніматорів. На тренінгу він намагався передати дух польського аніматорського руху, розповідав про Школу та демонстрував методи навчання. Особливо всім запам'ятався епізод створення образу ідеального аніматора, якого мужньо зображувала Олена Пергун, президент Центру сприяння суспільним інноваціям (м. Миколаїв), поки інші вирішували, які риси характеру та вміння повинен мати аніматор.

Мачей дуже швидко знайшов контакт із аудиторією, адже він ще кілька років тому був директором клубу і йому самому довелось пройти шлях перетворення будинку культури, що перебував у становищі багато в чому схожому на стан наших будинків культури, на центр локальної активності (CAL), який не лише користується повагою і авторитетом у своїй громаді, але й залучає солідні кошти на реалізацію власних проектів та на підтримку проектів місцевих ініціативних груп. Зрозуміло, що його досвід був надзвичайно цікавим і корисним для наших активістів, у яких цей шлях ще попереду. І якщо на початку тренінгу деяку незручність створювало те, що вівся він польською мовою з перекладачем, то вже наступного дня в більшості випадків все було зрозуміло без перекладу, настільки довірливою була атмосфера і близькими погляди тренера і слухачів на проблему.

Перед початком занять багато учасників не мали чіткого уявлення, хто такий аніматор, дехто, навіть, вважав, що це щось пов'язане з мультиплікацією, але вже буквально після кількох годин всі зрозуміли, що це саме те, чим вони займаються вже кілька років і до чого прагнуть у своїй роботі.

- Коли Мачей розповідав, як працюють громадські аніматори в Польщі, - говорить одна з учасниць тренінгу, президент ЦПТІ Людмила Станкевич,- я помічала дуже багато подібного тому, як працюють наші консультанти-методисти . І це дуже приємно, що і ми, і наші польські колеги незалежно один від одного прийшли до аналогічного способу вирішення проблеми активізації громади. Звісно, завдяки увазі з боку держави та більш серйозному фінансуванню, Польща зараз на кілька кроків попереду, і нам є чому повчитися у наших друзів. Але,у зв'язку із демократичними перетвореннями в нашій державі, перед нами теж відкриваються великі перспективи. Невдовзі і у нас будуть свої професійні аніматори, які зможуть допомогти своїй громаді зрозуміти, що її сила в згуртуванні та у бажанні змінити життя на краще.

* - НДО-Інформ №1 (30), 2005

Editor's Choice

Пошук скарбів, пісні біля вогнища і купання у Ворсклі - ось що чекало на майже тридцять кіровоградців, членів обласної Ліги інтелектуального розвитку, на фестивалі інтелектуальної творчості у селищі Нові Санжари, що поблизу Полтави.

Варто сказати, що кіровоградські команди не вперше беруть участь у цьому фестивалі, який поєднав у собі ігри "Що? Де? Коли?", змагання зі "Своєї гри", "Брейн-Ринг" та інші замороки. Загалом турнір триває три дні, але не носить офіційного статусу і тому на нього приїздять радше відпочити, аніж серйозно змагатися за титули та регалії. Хоча це особиста точка зору автора.

Учасники ж ігрищ на свіжому повітрі отримали як максимум відпочинку, так і чимало азарту, гострих моментів гри та задоволення від карколомних запитань організаторів. Як завжди на турнірі були присутні команди із Одеси, Донецька, Харкова, Дніпропетровська та власне Полтави. Що ж до кіровоградців, то у фестивалі взяли участь декілька команд, серед яких варто відзначити команду "Маздай-Н.К.Х.", капітан Андрій Флоренко. Останні отримали путівку на турнір від міського відділу у справах сім'ї та молоді як команда-переможець студентського турніру Кіровограда з "Брейн-Рингу". На фестиваль також поїхало чимало "волонтерів", серед яких і президент ГО "КОЛІР" Олександр Дануца, що на час турніру вступили до команд з різноманітних регіонів України. Таке інтернаціональне братання пішло тільки на користь поширенню інтелектуального руху у нашій країні. Керівництво ж громадської організації "Ліга Українських Клубів" на фестивалі оприлюднило ще неповний перелік турнірів і змагань на сезон 2003-2004. Судячи з нього кіровоградцям буде куди їздити і цієї осені-зими. А це означає: нові знайомства, нові друзі і нові, абсолютно позитивні і безмежно яскраві враження.

Олександра Шевченко

* - НДО-Інформ №7 (19) липень, 2003

Editor's Choice

Апостолівський методичний Центр клубної роботи у Дніпропетровській області - це місце, де постійно народжуються нові ідеї як зробити житія місцевої громади змістовнішим, цікавішим, насиченнішим. Жодний масовий захід, який проводиться у районі, не обходиться без сценаріїв, розроблених методистами Центру. А вони таки добре знають свою роботу. Підтвердженням цього є вечори відпочинку для молоді, які у сільській місцевості збирають до трьохсот чоловік, відзначення професійних свят - Днів вчителів, медиків, працівників сільського господарства - перетворюються на грандіозні шоу із конкурсами, вікторинами, концертами та ін.

Та найбільше працівникам Апостолівського Центру клубної роботи подобається розробляти сценарії для дітей, особливо для тих, яких доля позбавила найціннішого - здоров'я. Завідувачка Центру Надія Чепурко розповідає, що це найвдячніша публіка. Такі заходи можуть змінювати ставлення до життя і в цих дітей, і в дорослих. Після одного благодійного концерту, який було організовано для дітей назавжди прикутих до ліжка, 16 ти річна Марина Фірко зрозуміла, що вона не самотня, вона комусь потрібна, вона талановита і навіть в інвалідному візку вона має реальну можливість втілювати свої плани у життя. Дітям, які не можуть без сторонньої допомоги навіть пересуватись, насамперед, потрібне спілкування між собою, обмін думками, поради від таких як сам... Сьогодні держава, на жаль, не може забезпечити їм достойне повноцінне життя. Та вихід є. Його побачили працівники Апостолівського Центру після знайомства з Дніпропетровським Центром підтримки громадських і культурних ініціатив (ЦПГКІ), місією якого є сприяння підвищенню соціальної активності і відповідальності громадян шляхом розвитку громадських організацій і зміцнення соціального партнерства.

Центр підтримки громадських і культурних ініціатив втілює у Дніпропетровському регіоні національну програму розвиток між секторної взаємодії недержавних організацій (НДО) і державних закладів культури", яка розроблена Міжрегіональним Центром підтримки творчих ініціатив, підтримана Міністерством культури і мистецтв України і успішно апробована в Кіровоградській області. Головною метою моделі є активізація місцевих громад по вирішенню соціальних проблем через побудову постійно діючої інформаційно-методичної мережі, спроможної систематично надавати підтримку громадським ініціативам не лише у містах, а й у віддалених сільських районах.

Тому з 2002 року в Апостолівському районі працює Інформаційно-консультативний пункт (ІКП) для громадських організацій та активних громадян. Методисти Апостолівського Центру клубної роботи брали участь у всіх тренінгах, які організовував ЦПГКІ, на яких отримали знання та навички, необхідні для адаптування закладів культури до сучасних умов і стали методистами-консультантами. Надія Чепурко вважає, що створення на базі районного центру клубної роботи ІКП дозволило їм краще орієнтуватися у сучасному житті і бачити реальні шляхи вирішення багатьох проблемних питань громади. Особливо у нагоді стають такі посібники, як стратегічне планування діяльності НДО, Фандрейзинг для НДО, суспільно - ділові відносини НДО, теорія і методика корпоративного спонсорства, інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні, розроблених фахівцями Інституту соціокультурного менеджменту і Центру підтримки творчих ініціатив.

Багато цікавої і корисної інформації про роботу громадських організацій, і не тільки Дніпропетровської області, а й Кіровоградської, Миколаївської та інших областей України ми дізнаємось з бюлетеню "НДО - Інформ", - говорить Надія Чепурко.

Знайомлячись з досвідом інших організацій, по новому бачиш свою роботу і хочеться зробити щось більш успішне і в себе. Якщо під фортунить, то незабаром зможемо похвалитися і своїми успіхами, бо започаткували добру справу, спрямовану на допомогу дітям з обмеженими фізичними можливостями. Зараз у роботі проект, яким передбачається створення Центру для дітей-інвалідів, де б вони змогли розвивати свої творчі здібності, працювати з комп'ютером, спілкуватись зі своїми однолітками, тощо. Проект включає надання консультативної та інформаційної допомоги дітям та їх батькам психологами, юристами, педагогами, проведення тренінгових занять, створення бібліотеки, де була б література з питань захисту прав дітей з обмеженими фізичними можливостями. Намагаємось також привернути увагу громадськості до даної проблеми з метою залучення ресурсів для її вирішення.

* - НДО-Інформ №5 (29), 2004

Editor's Choice

Тренінг на таку тему провели для учасників літнього табору "Наш шлях", активістів громадської організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ", юристи Благодійного фонду "Повернення до життя" (м. Знам'янка). Цей одноденний тренінг був однією із багатьох подій у рамках тижневого семінару для представників мережі. Від Кіровоградської області у тренінгу також взяла участь Аліна Ярославська - регіональний представник ЛЖВ у регіоні. За словами ж тренерів, які проводили заняття для лідерів ВІЛ-сервісних організацій зі всієї України, найбільш активними і зацікавленими у темі моніторингу прав людини, були представники Дніпропетровська, Кривого Рогу, Павлограда та Львова. Щодо останнього міста, то там у СНІД - центрі працює лише один лікар, чого, звичайно, недостатньо ні для повноцінної профілактики захворювання, ні для виявлення ВІЛ-позитивних осіб у Львові.

На тренінгу ж застосовувались інтерактивні методики роботи з аудиторією, розглядались приклади порушення прав людей та механізми звернення до міжнародних правозахисних інституцій. Що ж до проблем, які турбують українських фахівців із ВІЛ-сервісних НДО, то тут можна виділити підвищення ефективності лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів, питання конфіденційності та створення пунктів обміну шприців.

Якщо ж говорити про майбутні програми, які планує реалізовувати БФ "Повернення до життя", то найближчим часом у рамках проекту Міжнародного Альянсу по ВІЛ & СНІД та Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ у державі буде створено декілька груп взаємодопомоги. У рамках цього проекту в Кіровограді теж планується створити таку групу самодопомоги спеціалістами фонду за підтримки регіонального представництва мережі ЛЖВ.

Олександра Шевченко

* - НДО-Інформ №7 (19) липень, 2003

Editor's Choice

Скельні утворення Монастирища, бездонне озеро на узбіччі Чорного лісу, гребенясті тритони у заплаві річки Грузької... Якби не робота членів громадської організації – обласного дитячо-юнацького екологічного центру "Ексампей" всі ці загадки лишились невідомими для широкого загалу. Мета їх роботи: "...надавати екологічні знання, об'єднувати зусилля молоді області в справі захисту довкілля, інтегрувати їх діяльність у Міжнародний екологічний рух..."

Дослідження, екологічні експедиції, творчі конкурси та наукові конференції- все перераховане і ще багато чого входить у спектр роботи членів ОДЮЕЦ "Ексампей". Ця громадська формація була створена влітку 2000 року при Кіровоградському колегіумі № 11 і самі діти вибрали для неї ім'я - "Ексампей". Так колись "батько історії" Геродот назвав землю між річками Інгул та Синюха. Саме тут пролягали шляхи торгових караванів, а слово "Ексампей" дослівно означає "священна земля, пошук істини".

І щоб дізнатись істину про творчу та наукову діяльність центру "Ексампей" я попросила відповісти на питання про їх природоохоронну роботу ідейного лідера і керівника ОДЮЕЦ, вчителя біології та екології колегіуму Ніну Ігорівну Бабанську.

- Ніна Ігорівна, розкажіть будь-ласка, для чого все це ? Яку мету ставили Ви три роки тому?

- Ви знаєте, екологічний центр "Ексампей" був створений в першу чергу, щоб об'єднати небайдужих. Спочатку це були тільки ті, хто навчався у нашому колегіумі - під час уроків біології ми багато говорили про те, як можна було б відшукати і зберегти щедроти рідної землі: рідкісних птахів, рослин і тварин. І поступово діти почали визначатися з напрямами роботи - об'єднувались у невеличкі осередки за "ідеєю" або "проблемою".

- Як вийшло так, що про творчий і науковий потенціал ваших дітей знають у всьому світі?

- Справа в тім, що на той час наш колегіум вже співпрацював із Корпусом Миру США, а потому і в "Ексампеї" з'явився перший волонтер - еколог Аарон Хоффман. Спілкування йшло легко, бо діти вільно володіють англійською, а Аарон вчив українську. І разом з першого вересня того ж року ми почали працювати за міжнародною програмою по дослідженню атмосфери "ГЛОУБ". Досі учені Вашингтона вважають роботи кіровоградських учнів кращими серед аналогічних у цій сфері.

- Цікаво, все ж таки, як потрапляють діти до центру? Чи не є це "добровільно-примусовою"справою?

-Аніскільки. Чесно кажучи, ми самі дивувались, але між школярами миттєво поширилась інформація про те, що "Ексампей" - це там, де "возять на природу". І у нас за час існування була одна суттєва проблема - бажаючих брати участь у експедиціях завжди було більше, аніж місць в автобусі. Доводилось залучати додатковий транспорт А по-друге, з нами їздили не тільки відмінники, бо кожна дитина заслуговує мати захоплення, мати мету дослідження і доводити свою справу до кінця. Хай навіть зі шкільних предметів у неї не найвищі бали.

-Але ж самі по собі діти, мабуть, ніяк не могли реалізувати всі оті наукові дослідження, про які Ви розповідаєте?!

-Звісно, що так. Тому з часом на допомогу дітям прийшли викладачі Вузів області, фахівці управління екології та природних ресурсів, консультанти Центрів юних натуралістів. На базі "Ексампея" сьогодні діє Обласне наукове товариство, яке очолює викладач педагогічного університету, професор Володимир Манакін. Методистом Інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатом педагогічних наук Надією Калініченко розроблена авторська програма з екології для роботи на уроках і в позаурочний час. Результатами такої спільної роботи є 300 дитячих наукових робіт, зібраних до енциклопедії Центру Тридцять одна дитина колегіуму має грамоти Міністерства освіти й науки України. Ми заклали понад 100 екологічних стежин у регіоні і активно беремо участь у всіх всеукраїнських натуралістичних конкурсах.

- А свої конкурси "Ексампей"проводить?

Обов'язково. На Міжнародній екологічній конференції, яка відбулася 16 листопада 2000 року, ми започаткували екологічний конкурс "Жити в злагоді із довкіллям" імені видатного педагога Ігоря Бабанського. І сьогодні вже видана перша книга, у якій зібрані матеріали номінантів конкурсу.

Вікторія Талашкевич

* - НДО-Інформ №6 (18) червень, 2003

Сторінка 21 із 23