Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Співпраця ЗМІ та НДО

Editor's Choice

Співпраця ЗМІ та НДО
Read Time: 1 min
Перегляди: 1314

Подумала я, коли дізналася про семінар, присвячений проблемі запобігання законній журналістській діяльності, що його було організовано у Кіровограді Асоціацією "Громадські ініціативи" за підтримки Інституту масової інформації (м. Київ) та Міжнародної правозахисної організації "Артикул 19".

У роботі семінару взяли участь представники ЗМІ Кіровоградського регіону - журналісти, репортери, автори теле- та радіопередач. Також серед запрошених були юристи та представники громадських організацій, а сам семінар проводився за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та Міністерства закордонних справ Франції. Серед учасників семінару була і французька журналістка Сільві Бріан - головний кореспондент агентства "Франс-Прес" в Україні. Народилася пані Бріан у Канаді, закінчила там Монреальський університет і працювала у таких французьких виданнях як "Lberation" та "La Croix". Свого часу Сільві Бріан працювала в Росії, відвідала гарячі точки в Афганістані та Таджикистані.

Якщо озирнутися на кілька місяців назад, то можна згадати, що це вже не вперше французькі журналісти приїздять до Кіровограда для спілкування зі своїми українськими колегами. Минулого разу у рамках школи, що її організовувала Асоціація, наш обласний центр відвідав Віце-президент організації "Репортери без кордонів" Олександр Лєві. За словами учасників обох семінарів, користь, що її отримуєш від спілкування із досвідченими зарубіжними колегами, неоціненна.

До речі, Асоціація "Громадські ініціативи" у рамках проекту "Ви маєте право" за підтримки Фонду Сприяння демократії Посольства США в Україні, надає консультативну допомогу не тільки журналістам, але й усім мешканцям Кіровоградщини. Як говориться у листі за підписом президента Асоціації Ніни Пташкіної, у разі випадків порушення прав людини, можна звертатися у Громадську приймальню, яка діє за адресою: вул. Карла Маркса, 42-а, офіс 901. Спеціалісти Громадської приймальні надають безкоштовні юридичні консультації у вівторок (9:00-12:00) та у середу і четвер (14:00-18:00). Телефон для довідок: 8 (0522) 24-47-01.

Ірина Батура

* - НДО-Інформ №9(21) вересень, 2003

Editor's Choice

Співпраця ЗМІ та НДО
Read Time: 1 min
Перегляди: 1220

"Трискаідекафобія" - цим терміном психологи позначають страх числа "13". Втім авторам тринадцятого номеру літературного часопису "Вежа" обласної організації Національної Спілки письменників України цей жах не заважає. Про підготовку чергового журналу розповідає його головний редактор, голова Кіровоградської обласної організації Національної Спілки письменників України Василь Бондар.

Василь Васильович, розкажіть будь-ласка, що передувало виходу журналу з таким трохи зловісним номером?

- Насправді цей номер став багато у чому щасливим, бо, фактично - це перший номер, який вийшов не тільки за рахунок коштів, виділених адміністрацією, а й за рахунок передплати. Тому я хотів би звернутися до всіх, хто чекає на журнал у кіосках та бібліотеках - він обов'язково там з'явиться. Але спершу ми надішлемо часопис передплатникам. І я раджу всім, хто хоче вчасно отримувати новини і високоякісну літературу передплатити журнал "Вежа". До кінця цього року на кіровоградців чекає ще один вихід часопису - чотирнадцятий номер.

А у сьогоднішньому номері що є цікавого?

- Так само як і в попередніх номерах цього разу на читачів чекає анкета "Вежі", на яку відповідають відомі українські письменники Василь Шкляр (лауреат конкурсів "Золотий бабай" та "Коронація слова"), Василь Рубан та Броніслав Грищук. У новій рубриці "За овидом" відомий кіровоградський громадський діяч, директор української гімназії Віктор Громовий оповідає про свою поїздку до Японії. До речі, ми запрошуємо всіх, хто побував за кордоном і бажає поділитися своїми враженнями, виступити на сторінках нашого часопису.

У рубриці "Сучасна література" читач може познайомитись із притчами Віктора Міняйла, лауреата шевченківської премії, віршами поетеси Тетяни Андрушко із Малої Виски, кіноповістю Олександра Жовни "Експеримент", за якою зараз відомий російський режисер пан Балаян знімає під Києвом фільм. Також нову відбірку віршів запропонував нам відомий кобзар, наш земляк, а нині киянин Микола Литвин.

Скажіть будь-ласка, Василь Васильович, а чи можуть ті, хто цікавиться краєзнавчими матеріалами задовольнити таку потребу за рахунок "Вежі"?

Вже декілька номерів підряд і у цьому номері також у рубриці "Між Бугом та Дніпром" ми друкуємо уривки із маловідомої але дуже цікавої роботи Наталі Полонської-Василенко "Заселення Південної України в II половині 18 століття". В ній оповідується про події якраз того часу, коли було засновано Єлисаветград. 1960 року ця праця була надрукована мізерним накладом у Мюнхені Українським вільним університетом і ми дуже раді, що маємо можливість сьогодні донести всю цю інформацію до широкого загалу.

Досить оригінальною видається і ваша рубрика “Bestseller”.

- Мету цієї рубрики можна описати дуже просто - ми намагаємось вписати кіровоградського читача у контекст світової літератури. Цього разу ми пропонуємо всім до уваги повість латиша Віктора Лагздишина у перекладі Костянтина Оверченка "Ніч на хуторі Межажі". А у рубриці "Студії. Критика" літературні портрети Івана Хоменка та Володимира Базилевського, виписані Романом Кухарчуком.

Це есе речі духовні, а як справи із знаходженням коштів для друку журналу?

- Фінансування часопису - річ складна. Воно сьогодні залишається на попередньому рівні
- 7 тисяч в рік, що їх виділяє облдержадміністрація. Але цього вистачає рівно на один номер і це при тому, що всі автори пишуть без гонорарів. Допомагає і ПВЦ "Мавік", але все ж єдина надія залишається на передплатників. Якщо ми будемо потрібні нашій області, то доказом цього стане якраз зростання бажаючих передплатити часопис.

Вікторія Талашкевич

* - НДО-Інформ №7 (19) липень, 2003

Editor's Choice

Співпраця ЗМІ та НДО
Read Time: 1 min
Перегляди: 1331
    Трансформація українського суспільства у напрямку його демократизації вимагає якісного й інтенсивного висвітлення засобами масової інформації процесів розвитку громадського сектора як інструмента рішення соціальних проблем.
    Результати дослідження, проведеного Центром підтримки творчих ініціатив (16) свідчать про те, що збільшення активності громадян супроводжується зростанням кількості публікацій про діяльність НДО у місцевих ЗМІ. При цьому, в першу чергу, висвітлюються благодійні акції, взаємодопомога, окремі заходи, що проводяться громадськими організаціями. Однак, як показало дослідження, рівень інформаційного впливу НДО на соціальне оточення залишається незначним. У пресі переважають фрагментарні короткі інформаційні повідомлення про виступи громадськості. Відомо, що діяльність організації не може обмежуватися лише вдало проведеною акцією. Для подальшого поступального розвитку творчим ініціативам громадян необхідна підтримка місцевої спільноти для того, щоб хтось приєднався до починань, хтось обрав інший шлях рішення проблеми, а хтось просто схвалив цю діяльність. І завдання ЗМІ полягає у тому, щоби, формуючи громадську думку, громадянську небайдужість, сприяти активізації громадян у рішенні соціальних проблем місцевої громади. Рішення цього завдання вимагає всестороннього, систематичного і глибокого висвітлення процесів розвитку громадського сектору. Однак аналітичні статті про діяльність НДО займають незначне місце серед публікацій, присвячених третьому сектору. Прагнення деяких журналістів до всебічного висвітлення рішення соціальних проблем силами громадськості не реалізується через невідповідність цих матеріалів редакційній політиці. Все це в кінцевому підсумку призводить до слабкої поінформованості громадян, без чого активізація їх участі у рішенні соціальних проблем неможлива.
    Важливим шляхом подолання цього протиріччя є пошук нових, нетрадиційних форм зв"язку громадських організацій зі ЗМІ.
    Проблема взаємозв'язку НДО та засобів масової інформації є однією з найскладніших, що зумовлено, перед усім, різними підходами до побудови цих інституцій.
    Специфіка громадських організацій - у їх незалежності від держави, некомерційному характері діяльності, її корисності для своїх членів та суспільства в цілому.
    ЗМІ у своїй більшості належать до комерційного сектору. їх зв"язок з державними структурами має характер залежності, оскільки саме від держави те чи інше видання отримує дотації, оплату послуг, певні пільги. Ця обставина спонукає журналістів виявляти лояльність до органів місцевого самоврядування, котрі у своїх орієнтаціях надають перевагу політичним колізіям, лишаючи поза увагою низові громадські ініціативи з рішення проблем населення. Ось чому місцеві видання хоча й друкують повідомлення про окремі заходи НДО, все ж при цьому не висвітлюють їх цілісно, протягом тривалого часу, на усіх етапах просування громадського інтересу. А за умови невідповідності цього інтересу політиці влади, ЗМІ у своїй більшості підтримують позицію владних структур.
   В той же час у ЗМІ та організацій третього сектору спільна мета - сприяти демократизації суспільства.
   Наближення до цієї мети дає користь обом сторонам. Можливість просування інтересів різноманітних груп населення є одним із основних інструментів демократизації. З іншого боку, свобода слова, незалежність журналістів, їх соціальна захищеність реалізується в умовах громадянського суспільства, побудова якого неможлива без ЗМІ, оскільки громадянська компетентність та самостійність зароджується на основі об"єктивної та різнобічної інформації про ініціативи людей у просуванні своїх інтересів. Отже, мета єдина - демократизація суспільства. Шляхи досягнення цієї мети різні. Для ЗМІ - це інформування, що змінює свідомість, мислення громадськості у напрямку формування її громадянської компетенції. Для організацій третього сектора - це це зміна конкретної ситуації соціуму.
    Досвід свідчить про те, що одним з найефективніших шляхів досягнення соціально значущих цілей є співпраця, тобто взаємна спрямованість на досягнення спільної мети з урахуванням обгрунтованих інтересів обох сторін.
    На інституційному рівні таку взаємодію можна організувати в рамках існуючих в Україні прес-клубів, котрі створені у багатьох регіонах з метою більш ефективного інформаційного забезпечення соціально-економічних реформ. Перевага співпраці НДО і ЗМІ на базі прес-клубів, у порівнянні з поодинокими зв'язками окремих організацій та певних редакцій газет, радіо, телебачення, очевидна, оскільки     забезпечує     системність,     цілісність, цілеспрямованість замість розрізненості, фрагментарності, стихійності. Прес-клуби, взаємодіючи з НДО, можуть багато зробити для інформаційного забезпечення регіонів соціально важливою інформацією, що дозволить створити основу для більш збалансованого й незалежного інформаційного простору в Україні.
    Ініціатором інституційної взаємодії зі ЗМІ виступає та громадська організація, до місії якої входить завдання створення сприятливого середовища для розвитку соціальної активності громадян в рамках НДО, ініціативних груп і територіальних громад. У Кіровоградському регіоні ці функції виконує Інститут, соціокультурного менеджменту (ІСКМ). При цьому взаємодія НДО зі ЗМІ має спиратися на спільність мотиваційно-цільових і змістовних компонентів діяльності цих структур.
   Таблиця 1. Подібність мотиваціно-цільових і змістовних компонентів діяльності журналістів і соціально-активних громадян.

 

Кінцева мета

Сприяти формуванню якісно нового, більш гуманістичного способу життя, задоволення потреб місцевого населення.

Ціннісні орієнтації

Орієнтація на задоволення інформаційних, суспільних потреб, соціальна відповідальність відносно результатів діяльності.

Мотиваційно-цільові установки.

Престиж. Творчість. Альтруїзм.

Змістовний

компонент

діяльності

Просування інтересів різних груп територіальної громади.
     Опора на подібні мотиваційно-цільові і змістовні компоненти діяльності журналістів і соціально-активних громадян дозволяє конкретизувати напрямки співпраці
     НДО зі ЗМІ в рамках прес-клубів.
     Основний шлях рішення даної проблеми вбачається у створенні незалежної інформаційної інфраструктурної платформи для журналістів на базі мережевих інформаційних ресурсів (Інтернет). Відомо, що нова інформаційна технологія охопила усі сфери життя. Важко сьогодні віднайти сферу людського життя, якої би ще не торкнулась глобальна мережа Інтернет.
      Президент України видав спеціальний Указ про заходи щодо розвитку національної складової інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні. У відповідності з цим указом розроблено проект державної програми розвитку мережі Інтернет в Україні та підключення до цієї мережі наукових установ та організацій, навчальних закладів, архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, включаючи розташовані у сільській місцевості.
     Разом з тим слід відмітити, що на локальному рівні журналісти практично не мають доступу до цього важливого інформаційного ресурсу.
     Інститут соціокультурного менеджменту разом з ЦПТІ організував роботу регіонального Агентства соціальної   інформації   (АСІ)    для    журналістів кіровоградського прес-клубу. АСІ - це консультативно-сервісна структура з організації інформаційного обміну з використанням сучасних технологій.
     Розробляючи стратегію створення Інтернет-ресурсу для інформаційного забезпечення рішення соціальних проблем, необхідно на першому етапі враховувати професійні потреби й інтереси журналістів. Як відомо, основна потреба працівників ЗМІ - інформація. Щоб задовольнити цю потребу, для журналістів було створено веб-сайт "Каталог преси країн СНД та Балтії "Преса в Інтернет"".
* - Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні - Кіровоград:ІСКМ, 2003 - 116с., розділ 7.3.
Editor's Choice

Співпраця ЗМІ та НДО
Read Time: 1 min
Перегляди: 1176

Спробуємо черговий раз поставити собі "дитяче" запитання: "Які неодмінні складові необхідні для успішної реалізації будь-якої ідеї: суспільної, бізнесової, особистої тощо?". По-перше, необхідна наявність самої ідеї, а дуже часто в Україні і на Кіровоградщині зокрема вона підміняється словесним плетивом або "рожевими" мріями. А потім потрібен ще цілий вагон і маленький візок, які складаються з особистого досвіду, досвіду колег і попередників, юридичних знань, доступу до різноманітних інформаційних баз, можливостей публічного та конфіденційного обговорення, ведення документації, листування, залучення різноманітних фінансових, людських та матеріальних ресурсів. І багато-багато чого ще. Але головне з-поміж цього - це бажання, навіть велике бажання. Складно? Авжеж. Тому так часто і живемо...

Приємним винятком, у якому поєдналися всі зазначені вище складові, стало відкриття у липні минулого року Бізнес-центру "Кіровоградщина" — помітна і довгоочікувана подія у громадському та економічному житті Кіровоградщини.

Багатовекторна діяльність Бізнес-центру "Кіровоградщина" — це черговий крок органів виконавчої влади та лідерів підприємницького руху, зокрема Президента Асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування в Кіровоградській області пана Сергія Бедзая, по створенню сучасних умов для всебічного розвитку в регіоні підприємництва в цілому та малого і середнього бізнесу зокрема на вимогу реалій функціонування господарського комплексу України на початку НІ тисячоліття.

Основним завданням Бізнес-центру "Кіровоградщина" є надання спектру послуг для суб’єктів підприємницької діяльності та громадських організацій і об'єднань, що гуртують бізнесові кола Кіровоградщини, з метою якомога ефективнішої їх роботи та популяризації ідей підприємництва.

Серед основних видів діяльності Бізнес-центру: проведення бізнес-зустрічей, у т.ч. міжнародних; проведення презентацій, семінарів, навчань для представників малого та середнього бізнесу, молоді, безробітних тощо; маркетингові та рекламні послуги, консалтинг; розробка пакету статутних документів для відкриття власного бізнесу; бізнес-планування; юридично-інформаційні послуги; правовий захист нових форм господарювання, зокрема в агропромисловому комплексі області.

Для здійснення цих функцій Бізнес-центр облаштовано за принципом, якщо припустиме таке порівняння, класичного театру: єдності місця, часу та дії. Він має найсучасніше офісне та медійне обладнання: кондиціонований конференц - зал площею 120 квадратних метрів на 60 індивідуальних робочих місць, оснащений за європейськими стандартами, ІМТЕРМЕТ, електронний та факсовий зв'язок, мультимедійний проекційний телевізор діагоналлю 135 см., відеомагнітофон, бібліотечку періодики з економічних питань та питань реформування сільського господарства тощо. Тому будь-який підприємець чи громадська організація мають у Бізнес-центрі "Кіровоградщина" усі умови для роботи та при необхідності отримують комплекс інформаційних, презентаційних, юридичних послуг тощо.

З моменту відкриття на базі Бізнес-центру "Кіровоградщина" працює "гаряча" телефонна лінія з питань правової підтримки підприємництва під егідою проекту ВІ2РГСО, який втілюють у життя спеціалісти Асоціації підприємств промисловості, торгівлі та громадського харчування, та Кіровоградський прес-клуб Українського освітнього центру.

Сьогодні конференц-зал бізнес-центру щиро приймає представників бізнесу, лідерів громадського руху для обговорення нагальних питань розвитку своєї справи, роз'яснення положень чинного законодавства, проведення тренінгів. "Як започаткувати власну справу", з проблем франчайзингу в Україні тощо), практичних семінарів (наприклад, у співпраці з Асоціацією підприємств "Фінансовий менеджмент для малого підприємства"), відпрацювання програми спільних дій та захисту інтересів бізнесових кіл. У практичному доробку бізнес-центру "Кіровоградщина" організація та проведення спільно з Інститутом реформ ( м. Київ ) та Центром підтримки творчих ініціатив (м. Кіровоград ) регіонального етапу III Всеукраїнського конкурсу молодих економістів, щомісячне проведення засідань клубу директорів М.Кіровограда, загальних зборів суспільно-економічної коаліції "Центр", засідань Ради соціального партнерства, проведення засідання круглого столу "Україна і Євроатлантичне співробітництво", низки презентацій відомих в області фірм тощо.

Особливо цікава нам співпраця з іншими громадськими організаціями та інституціями на Кіровоградщині. Уклінно дякуємо за плідну співпрацю, обмін досвідом та ідеями Асоціації підприємств (Президент - Сергій Бедзай), Центру підтримки творчих ініціатив (Президент - Людмила Станкевич), Спілці підприємців Кіровоградської області (голова - Григорій Урсол), представникам Проекту ВІ2РКО та Корпусу Миру США.

Загалом за півроку проведено понад півтори сотні заходів бізнесового, громадського, презентаційного характеру, які мали відчутний резонанс та позитивний вплив на розвиток підприємництва і громадського руху в області та      створення      позитивного      іміджу Кіровоградщини у владному, економічному та недержавному секторах.

Зрозуміло, що це - тільки початок. І у колективу бізнес-центру "Кіровоградщина", його партнерів та однодумців "планов громадьё". Але не будемо забігати наперед, щоб не вийшло так, як у тому анекдоті: "Якщо ти хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани". Отже - до подальшої плідної співпраці!

 

Андрій   КРИВУЛЯК,

виконавчий директор Бізнес-центру"Кіровоградщина"

 

  *  -   НДО – Інформ №2 (14) лютий, 2003

 

 

Editor's Choice

Співпраця ЗМІ та НДО
Read Time: 1 min
Перегляди: 2734

Соціальні проблеми на локальному рівні вирішують органи місцевого самоврядування (ОМС).

Конституція гарантує мешканцям сіл, селищ і міст самостійне вирішення питань місцевого значення. Визначились основні напрямки регулювання взаємин громадян та ОМС на рівні національного законодавства.

Доведено, що ефективність діяльності органів влади підвищується в тому випадку, якщо вона підкріплюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю.

Соціальна активність, як діяльний стан, завжди спрямовується на зміну ситуації з урахуванням ступеня ефективності результатів цього перетворення. У стані активності людина підіймається над стандартом, реалізує неординарні зусилля для досягнення суспільно значущої мети. Соціально-активний громадянин здатен підійматися над рівнем вимог ситуації, він ставить цілі, надмірні з точки зору вихідної задачі. Завдяки активності людина справляється з внутрішніми та зовнішніми обмеженнями своєї діяльності.

Джерелом активності, як відомо, є потреба - нужда, яку відчуває людина. У нашому випадку - це потреба в позитивних змінах найближчого соціального оточення. Потреби людини зумовлені процесом виховання в широкому розумінні слова, тобто долучення до світу людської культури. Ось чому першочергове значення для формування потреб, а відтак - і соціальної активності має інформація.

Інформаціне забезпечення громадських ініціатив, а

також організація інформаційного обміну, є необхідними 

 

 

            З самого початку вона притаманна соціальному буттю, але поки що прихована від людської свідомості до можливого її запиту. До не виявленої інформації відносяться ті потреби громадян, у яких іще чітко не зафіксовано предмет їх задоволення. Прикладом цього виду інформації можуть бути також соціальні проекти, моделі, котрі перебувають на початковому етапі їх розробки.

Невиявлена інформація переходить до виявленої форми коли фіксується людською свідомістю, тобто, невиявлена інформація трансформується у відображену (ідеальну), після чого має можливість «матеріалізуватися», «законсервуватися» за допомогою творчих зусиль людини (повідомлення у газеті, науковому журналі, файлі комп'ютера і т.д.).

Рішення будь-якої соціальної проблеми спирається на інформацію відображену і переведену завдяки творчості в статичний стан. Не останню роль в цьому відіграє наукова інформація, котра відображає суттєві зв'язки та закономірності природи соціальних процесів, свідомості, поведінки і діяльності людей. Відповідно до цього, інформація розрізняється за видами (економічна, технічна, політична, психологічна та ін.) та призначенням (індивідуальна, групова, масова, спеціальна та ін.).

Останнім часом з'явився новий термін -«інформаційний простір». Наукового тлумачення він ще не отримав, але у якості робочого визначення цього поняття ми використовуємо наступне:

Інформаційний простір - це множина інформації, об'єкти якої пов'язані між собою таким просторовим відношенням як територія.

У цьому сенсі можна вести мову про національний, регіональний, місцевий інформаційний простір.

Інформаційний вибух, свідками якого ми є, супроводжується новою інформаційною технологією -Іпїегпеї. Розвиток сучасних технологій сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого локальним рівнем, "не відаючого" про регіональні, державні, національні кордони. В основі цієї технології полягає доступ до величезних ресурсів інформації. В рамках інформаційного простору відбувається інформаційний обмін.

Інформаційний обмін - це процес руху з метою розподілу та споживання інформації, що виробляється суспільством.

Зміст інформаційного обміну найчастіше представлений у вигляді усної та письмової форм.

Для ефективності інформаційного обміну необхідно забезпечити якість інформації, що розповсюджується, а також її доступність.


* - Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні - Кіровоград:ІСКМ, 2003 - 116с., розділ 2.

 

 

Більше статей...

Сторінка 4 із 5