Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Співпраця ЗМІ та НДО

Editor's Choice

 

Не хвилюйтесь, нам нічого не наснилося. Ми дійсно зустрічались на Сьомому небі. І йдеться зараз не про емоції хоча й вони вирували з усієї сили, а про місце в Алушті ,де мали щастя зібратися представники ЗМІ та НДО одразу з трьох областей Миколаївської, Дніпропетровської та нашої рідної Кіровоградської Цього разу привід для зустрічі був не менш серйозним, але трохи сумний. Проект Інституту Соціокультурного менеджменту ,який рік працював у Кіровоградській області за підтримки Фонду Євразія за рахунок коштів ШАГО підходить до свого логічного завершення відтак на семінарі, із вже розширеним "братніми" організаціями журналістів складом, знову йшлося про "Інформаційне забезпечення вирішення соціальних проблем на місцевому рівні". А точніше, про те, чого організатори та учасники проекту за цей рік досягай ,що від того змінилося та що потрібно зробити, аби зміни на краще в суспільстві йшли швидше та якісніше. Логічно, що мова на семінарі йшла про роль у цьому процесі працівників пера та їх тісну співпрацю з громадськими організаціями. Завданням номер один, для учасників семінару було поставлено аналіз труднощів, з якими стикалися журналісти та НДОшники під час дії проекту.

Якщо ж спробувати класифікувати ці фактори, то виявиться ,що головними перепонами на шляху висвітлення соціальних процесів були не завжди лояльні до НДО редакційні політики та зовсім не зрозуміла пасивність з боку деяких громадських організацій. Приємно те, що навчені під час першого алуштинського тренінгу журналісти, до групи пасивних спостерігачів вже не відносилися. Навпаки, на семінарі неодноразово лунала думка про те, що зібраний ІСКМ та ЦПП журналістський колектив вже можна сміливо звати ініціативною групою, хіба що не зареєстрованої громадської організації. Свою активну громадську позицію наші кіровоградські колеги демонстрували не лише на семінарі, де завзято відстоювали точку зору про позитивний вплив ЗМІ на громадську свідомість. Кожен з учасників проекту мав повне право заявити про свою участь у розбудові регіону хоча б тому, що дійсно "захворів " питаннями громадянського суспільства. Краще за все про позитивні для НДО зміни в журналістському середовищі можуть розказати публікації. Як свідчить моніторинг місцевої преси - їх кількість за останній час значно зросла, рівно, і якість матеріалів. Але про це у нас ще буде нагода поговорити, підбиваючи підсумки регіонального конкурсу для журналістів (див. стор 17). А поки що повернемося до Алушти та того обурення, яке викликало у журналістів абсолютно безвинне запитання президента ІСКМ Лева Абрамова :"Чи потрібні регіону кіровоградські ЗМІ?" Дещо провокаційна тема примусила професіоналів вийти за межі своєї професії та поглянути на роботу очима звичайного читача Можете повірити - ефект був надзвичайний. Забігаючи вперед скажу ,що щось схоже в цей момент відбувалося і в об'єднаній групі з Дніпропетровська та Миколаєва. Там президент ЦПП Людмила Станкевич влаштовувала "суд над НДО". Відтак, в учасників семінару від громадських організацій теж був серйозний привід для того ,щоб оцінити свою роботу з точки зору стороннього спостерігача. На щастя, розбурханий адреналін, в обох групах вчасно спрямували в потрібне русло. Журналісти дійшли висновку, що для підсилення ефекту від своєї роботи потрібно мати декілька важливих факторів. Не останню роль, як виявилося, в роботі працівника ЗМІ має відігравати патріотизм, професіоналізм та можливість вільно висловлювати думки і творити. Надзвичайно важливою у цьому процесі учасники семінару з Кіровограда назвали таку складову, як матеріальна база та гідна оплата праці.

Безперечно, що все це має відбуватися за умови дотримання законів про ЗМІ та зацікавленості суспільства у позитивних змінах. НДОшники ж в свою чергу, співпрацю із ЗМІ розглядають, як "спільну клумбу", де квіти рясніють лише тоді, коли йде дощ. При цьому, квіти символізують публікації, які з'являються після конкретної діяльності дощових хмар, тобто НДО. Аналогія не тільки дотепна, а й символічна Всього ж за три дні напруженої роботи учасники семінару змогли конкретизувати шляхи активізації місцевих громад, детально розглянути та поставити на форумі сайту www.presscat.org.ua найактуальніші, на свій погляд, питання та намітити конкретні кроки, стосовно інформаційного об'єднання віддалених громадських організацій Останній день зустрічі зі впав з останнім днем осені. Над Алуштою світило лагідне сонце і його тепло розливалося по душах учасників семінару. А все тому, що не було вже на ньому просто журналістів та просто НДОшників. Була одна команда професіоналів, здатних, і головне, маючих велике бажання допомагати своїм місцевим громадам у вирішенні будь-яких соціальних проблем.

* -   НДО-Інформ №12 (24) листопад, 2003

 

Editor's Choice

Раздел писем в газете  - один из наиболее читаемых, он уступает только первой странице. С письмом в местную газету смогут ознакомиться десятки тысяч человек.

Для редакторов газет важно получать письма от своих читателей. Им приятно получать хорошие письма, часто они стремятся вызвать общественную дискуссию по газетным материалам, а такие письма свидетельствуют об интересе читателей к материалам.

 У вас может быть немало поводов написать в местную газету:

 -      привлечь внимание к проблеме или не давать общественности забыть о ней;

 -      исправить последствия не соответствующего действительности сообщения или разрешить недоразумение;

-      выразить свою поддержку или неодобрение отдельным лицам или организациям;

-      обратиться с призывом к добровольцам о поддержке, с просьбой помочь оборудованием или даже деньгами;

-      поблагодарить за поддержку, например, за хорошие результаты кампании по привлечению средств (вы можете воспользоваться этим как поводом для последующего информирования о ваших кампаниях - объясняя, например, как используются эти средства).

Когда пишете письма, не забывайте: Чаще всего читают письма длиной в одно предложение.

Наиболее вероятно, что будут опубликованы и прочитаны короткие и простые письма. Постарайтесь ограничиться максимум 160 словами, иначе ваше письмо могут сократить. Если вы чувствуете, что выходите за рамки объема в 160 слов, то напишите письмо так, чтобы оно не потеряло цельности при сокращении на один - два абзаца.

В хорошем письме содержится одно положение, постарайтесь изложить его четко, сжато. Никогда не пытайтесь изложить в одном письме более трех положений - вы рискуете потерять внимание читателей. Как пресс-релиз, письмо должно привлечь внимание уже в первом абзаце, так что сразу переходите к делу. Постарайтесь найти зацепку и увязать ее с проблемой. Большинство людей знают о проблеме не так уж много, так что излагайте ее доступно. Избегайте жаргонных выражений. Полезно привести какой-нибудь забавный случай, но не перегружайте его.

Просто задайте вопрос - это вызывает сомнения и сразу опрокидывает распространение представления. Придайте письму личный оттенок. Такие письма действуют лучше всего. Не будьте слишком умным, саркастичным, агрессивным и не поучайте других - даже если это оправдано, это унижает других людей. Набросав черновик письма, покажи его кому-то другому. Его/ее/замечания могут оказаться небесполезными. Напечатайте письмо на машинке или компьютере. Если вы пишете от руки, то постарайтесь, чтобы письмо хорошо читалось. Читатели меньше пишут в газеты во время «мертвого сезона» (с середины июня до начала сентября) и во время рождественских праздников - так что в это время у вашего письма больше шансов быть опубликованным. Не забывайте о предельных сроках предоставления писем для публикации, поскольку колонка писем в редакцию обычно верстается в первую очередь. Эти сроки должны быть указаны в газете в разделе писем.

Даже если ваше письмо не опубликовано, оно все равно может оказать воздействие. Тот факт, что несколько человек написали письма на одну и ту же тему, может спровоцировать редактора опубликовать несколько писем, которые выражают противоположную точку зрения. Это позволяет редактору убедиться, что проблема существует.

 

*  -  Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Общественно – деловые отношения НГО – Кировоград: ЦПТИ, 1999. – 80 с., глава 2. 

Editor's Choice

ИНТЕРВЬЮ - жанр публицистики, беседа журналиста с одним или несколькими лицами по каким-либо актуальным вопросам. 

Если вас просят дать интервью на радио или телевидении, выясните ответы на следующие вопросы:

 

-        Что за программа?

-        Какую информацию они имеют о вашей организации и почему они хотят взять интервью?

-        О чем вас могут спросить и как долго дадут говорить?

-        Будет ли интервью транслироваться в прямом эфире или в записи?

-    Кто в вашей организации может сделать это лучше всего?

Десять полезных советов для того, кого будут интервьюировать: 

       Кто берет интервью и что хочет узнать? Они спросят: Кто? Что? Где? Когда? Почему? (прямо или косвенно),

       Где и когда будет использоваться это интервью? Краткое сообщение в выпуске новостей, вставка в музыкальную программу, гвоздь программы, дискуссия в студии, фон.

       Подумайте, вы ли наилучшая для интервью кандидатура, не предложить ли коллегу?

       Напишите три основных темы, которые хотите осветить, Они входят в интервью?

       Не берите с собой записей, просто запомните несколько основных положений.

       Используйте веселые истории - это оживит рассказ и проиллюстрирует ваше интервью. Изъясняйтесь образно и без жаргона.

       Постарайтесь хорошо выглядеть - невербальная коммуникация     тоже важна.

       Проявляйте положительные эмоции.

       Внимательно прислушивайтесь к вопросам. Если надо выиграть время для ответа на трудный вопрос, не отвечайте сразу, попросите его повторить.

         Не злитесь. Ни в коем случае и не думайте вежливо отказывайтесь говорить дальше, Радио и тележурналисты не любят молчания.

И еще несколько советов:

·         Старайтесь не давать слишком много информации или цифр. Слушатели не в состоянии запомнить все и у них в памяти останется только что-то одно.

·         Не чувствуйте себя ограниченными только рамками поставленных вопросов. Отвечая на них, используйте примеры, и если вы считаете нужным, дайте дополнительную информацию.

·         Если вам задан вопрос, на который вы не знаете ответа, говорите о том, что вы знаете. Это создаст впечатление, что вы в целом разбираетесь в проблеме.

·         Очень отчетливо проводите ту мысль, которую вы хотите довести до слушателей или зрителей.

·         Тщательно подготовьтесь к выступлениям.

 

*  -  Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Общественно – деловые отношения НГО – Кировоград: ЦПТИ, 1999. – 80 с., глава 2. 

Editor's Choice

В рамках співпраці з журналістами Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ), за підтримки Фонду Євразія, проведено ще один семінар. Цього разу його метою стало: використання ресурсів Інтернет в інформаційному забезпеченні процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні".

Як ви вже могли помітити, зустрічі журналістів з працівниками Інституту соціокультурного менеджменту відбуваються досить часто. Тому замість традиційного для таких заходів знайомства, спочатку була розмова про досягнення. Як особисті, так і професійні, оскільки за час реалізації проекту всі його учасники стали друзями. Крім того розмірковували разом проте, чому така важлива тема - тема участі громадськості у вирішенні соціальних проблем - займає на сторінках газет та в радіо - та телеефірі далеко не головне місце. Причин тут декілька: не зовсім зрозуміла для журналістів специфіка роботи громадських організацій, розпорошеність третього сектору, пасивність керівників організацій щодо співпраці зі ЗМІ призводить до того, що матеріали на цю тематику з'являються не часто і, як правило, обмежуються інформаційним приводом. На думку президента ІСКМ Лева Абрамова такі тенденції ведуть до деякої незбалансованості у висвітленні подій, що відбуваються в суспільстві. Він вважає, що в інформаційному просторі зараз переважають офіційна точка зору та точка зору бізнесу. А от думки представників НДО представлено недостатньо. Інформаційний вакуум, щодо діяльності громадського сектору організатори семінару пропонують подолати за допомогою ресурсів Інтернет. Це найсучасніше і найпотужніше джерело інформації на сьогодні використовується не завжди ефективно. Дехто ж взагалі не знає з якого боку до цієї "павутини" підступитися. Для журналістів, які мають доступ до мережі, але мало обізнані з її лабіринтами, працівники ІСКМ вирішили зробити маленький "лік без", а заразом і познайомити представників ЗМІ з сайтами, на яких розміщена інформація про діяльність громадського сектору в Україні.

З одного боку - це можливість познайомитись з чужим досвідом, з іншого - поділитися своїми роздумами про діяльність НДО в регіоні. Але оскільки, як кажуть, краще один раз спробувати, ніж десять раз почути, то головну увагу організатори приділили практичним заняттям. Кожен повинен був самостійно зайнятися пошуком необхідної інформації, звичайно, не без допомоги фахівців...

Семінар завершився. Що дав він учасникам? Гарній настрій, радість спілкування з однодумцями, нові ідеї, необхідні навички роботи з комп’ютером, ну і звичайно,адреси корисних сайтів в Інтернет...

Найцікавішими з них журналісти назвали:

Асоціація підтримки громадських ініціатив «Ковчег» (Одеса) www.nonprofit.org.ua Донецький міський благодійний фонд "Доброта" (Донецьк) www.dobrota.donetsk.ua

ЛІГА РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ (Київ)  www.ligarc.org.ua

 Центр підтримки творчих ініціатив (Кіровоград) www.presscat.org.ua

Волинський ресурсний центр * Фундація ім. Князів-Благодійників Острозьких (Рівне) www.vrc.rv.ua

 Центр гуманітарних технологій АХАЛАР (Чернігів) www.ahalar.org.ua

 Ресурсний центр розвитку громадських організацій "ГУРТ" (Київ) www.gurt.org.ua Регіональний Центр «Сприяння» Донецьк) www.rsc.dn.ua

 

    * -   НДО-Інформ №10 (22) жовтень, 2003

Editor's Choice

   РЕПОРТАЖ - жанр журналистики, оперативно сообщающий для печати, радио, телевидения  о каком-либо событии, очевидцем или участником которого является корреспондент.

Журналисты располагают целым арсеналом методов и средств, которые позволяют им сделать материал оригинальным, захватывающим. Один из таких способов - получение информации из первоисточника.

Неправительственные некоммерческие организации могут играть активную роль в предоставлении материалов для репортажей, а также в их подготовке при помощи:

    предоставления информации, содержащей конкретные факты, результатов исследований;

    предоставления наглядно - образной информации: таблиц, графиков, фотографий, рисунков, поделок и пр.;

    предложения об интервью со специалистами и другими лицами, которые могут предоставить журналистам интересующую их информацию;

    разъяснения своей позиции при столкновении противоположных точек зрения;

    выяснения ошибок в репортаже до его опубликования.

Участие организации в процессе подготовки и написания репортажей во многом зависит от личных взаимоотношений автора и организации. Большинство журналистов с пониманием относятся к просьбе просмотреть репортаж до его публикации или выхода в эфир. Но, как правило категорически возражают против попыток положить вето на его обнародование.

*  -  Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Общественно – деловые отношения НГО – Кировоград: ЦПТИ, 1999. – 80 с., глава 2. 

Сторінка 3 із 5