Висновки аудитів

Одним з напрямків трансформації українського суспільства  є децентралізація, завдяки чому місцеві громади одержали можливість більш оперативно    й ефективно вирішувати соціальні проблеми на локальному рівні. Однак дана потенційна можливість не завжди реалізується на практиці. Одна із причин цього - розрізненість дій органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій і ЗМІ, що не сприяє ефективному вирішенню соціальних проблем. У таких умовах велика кількість громадян залишаються пасивними спостерігачами процесів, що відбуваються в суспільстві.

Досвід свідчить про те, що активізувати громадян для вирішення проблем місцевого соціуму, можливо при наявності особливого інформаційного поля.

З метою створення сприятливих умов для своєчасного використання регіональними НДО інформаційних ресурсів вітчизняних і закордонних громадських організацій, а також для підвищення професійного потенціалу лідерів суспільних ініціатив Кіровоградський Центр підтримки творчих ініціатив (ЦІІТІ) на території своєї області в 1999 р. розпочав апробацію розробленої ним моделі інформаційно-методичної мережі (ІММ). ЦПТІ виконував ціле спрямовуючу й координуючу роль в ІММ. Системоутворюючим компонентом мережі став інформаційно-консультативний пункт. Усього на території області було створено 20 ІКП при районних закладах культури. У взаємодії ЦПТІ та ІКП, з одного боку, і НДО та ініціативних груп у місцевих громадах, з іншого, через певний час з'явилися нові можливості: інформаційний простір став більш доступним для громадян, що проживають у малих містах і районних центрах. У процесі подальшого розвитку ЦПТІ проводив цілеспрямовану роботу для зміцнення взаємин із представниками сфери культури на всіх рівнях (місцевому, обласному й національному).

Партнерські відносини, ініційовані активними громадянами знизу й підтримані владними структурами зверху, розширювали географічні межі інформаційно-методичної мережі для забезпечення процесу соціального розвитку територіальних громад. Однак для підвищення ефективності програми необхідно було використовувати додаткові механізми інформаційного обміну. У зв'язку з цим актуальним стало налагодження зв'язків із засобами масової інформації. При цьому враховувалося, шо поодинокі зв'язки окремих організацій і окремих редакцій газет, радіо, ТV є менш ефективними в порівнянні з відносинами, встановленими на інституціональному рівні. За розробку механізму, який би забезпечував сталі зв'язки, узявся партнер ЦПТІ - Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ). Була організована робота Агенції соціальної інформації для журналістів Кіровоградського прес-клубу (АСІ). АСІ - це консультативно-сервісна структура по організації інформаційного обміну ЗМІ та НДО з використанням Інтернет - ресурсів. Усе це сприяло формуванню об'єднуючих зв'язків у процесі інформаційно-методичного забезпечення, що дозволило регіональним громадським організаціям і ініціативним групам оперативно використовувати ресурси вітчизняних і закордонних НДО.

Однак, незважаючи на позитивний досвід та взаємодію громадських організацій і закладів культури, виявлено ряд факторів, які утруднюють процеси інтеграції суспільних зусиль у вирішенні місцевих соціальних проблем. Це насамперед:

• відсутність таких форм взаємодії між інформаційно-методичних мереж, які дозволили б використати сильні сторони кожної з них для досягнення синергетичного ефекту в активізації громадян місцевої громади;

• не адаптованість соціальних технологій до потреб локальних активістів і консультантів інформаційно-методичної мережі;

• нерівномірність інформаційного забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні в різних регіонах.

Саме на інтеграцію зусиль у процесі вирішенні соціальних проблем на локальному рівні і направлений Центрально-український кластер проектів.

Впровадженню кластерної технології в Україні передувало вивчення досвіду цієї діяльності в Пензі, Воронежі й Саратові. Аналіз досвіду цих регіонів дозволив усвідомити сутність кластерної технології, і на цій основі розробити інший (у порівнянні з Пензою, Воронежем і Саратовом), більш адаптований для нашої країни, підхід до її реалізації.

Специфіка російської кластерної технології полягає в наступному:

· Кластер - це комплекс проектів, які реалізуються одночасно на одній території (територіальний кластер) або вирішують загальну проблему (тематичний кластер);

· Організації, що реалізують проекти, являють   собою   співтовариство,   що   може представляти різні сегменти суспільства (держава, бізнес, громадські організації);

· Кластер - це реальна соціальна спільність, що об'єднана на основі неформальних зв'язків, тобто учасники кластера не мають юридично фіксованого статусу, і поєднуються вони на основі спільних інтересів і прагматичної користі;

· У кластері поєднуються фахівці різних профілів, що дозволяє підходити до вирішення однієї проблеми з різних точок зору;

· Кожна організація, що входить у кластер, має доступ до умовно безплатних ресурсів інших;

· У кластері є об'єднуюча структура - Фонд Євразія, що частково фінансує проектну діяльність, а також проводить моніторинг результатів проектів і оцінку впливовості реалізованих програм.

Об'єднуючою структурою  у Центральноукраїнському кластері проектів стал Київське відділення Фонду Євразія.

У кластері беруть участь три організації, розташовані в різних регіонах України: Кіровоградській, Дніпропетровській та Миколаївській областях, але всі вони працюють за єдиною технологією інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні. Ці організації є однодумцями, їх, як було показано вище, поєднує загальна мета - активізувати громадян місцевої громади для вирішення соціальних проблем шляхом підтримки розвитку громадського сектору й створення сприятливих умов для реалізації суспільних (громадських) ініціатив (громади).

Цієї мети планується досягти за допомогою таких дій:

• створення й впровадження ефективних технологій вирішення соціальних проблем;

• розвитку системи ресурсного забезпечення соціальних ініціатив громадськості з місцевих джерел;

• розвитку інформаційно – методичної мережі для регіональних НДО на базі місцевих установ культури.

В організаціях, що беруть участь в кластері, є різні фахівці і служби: консультанти інформаційно-консультативного    пункту, менеджери з РR, тренери-консультанти, соціологи, наукові консультанти, журналісти, психологи, організатори клубної роботи, бібліотекарі, технічні фахівці й фахівці з розробки Інтернет - платформ, регіональні координатори по реалізації національної інформаційно-методичної мережі й т.д.

Люди, що працюють в організаціях, мають різний досвід і рівень підготовки: деякі пройшли навчання по спеціальних освітніх програмах, деякі безпосередньо ознайомились з досвідом російських, польських, американських громадських організацій, хтось має досвід проектної діяльності, а хтось працює на волонтерських засадах, але всі фахівці захоплені спільною ідеєю, і їх поєднує загальна методологія, яку можна сформулювати у вигляді наступних положень:

• участь громадян малих міст і сільської місцевості в побудові громадського суспільства стане більш відчутною за умови наявності в регіоні центру, що виконує інтегруючу, а також інформаційно-методичну функції на основі між секторного партнерства з установами культури;

• співробітництво між інтегруючими центрами за принципом взаємодоповнення, взаємопідтримки й взаємокоригування сприяє активізації місцевих громад;

• активність громадян у вирішенні соціальних проблем зросте, якщо інформаційно-методичне забезпечення процесу соціального розвитку здійснюється на основі системного підходу.

З огляду на сказане вище, учасники кластеру проектів обрали стратегію "єдиного удару", в якій кожна організація займається спільною для всіх проблемою зусиллями різних фахівців і служб.

Робота в кластері почалася з організаційної зустрічі, на якій обговорювалися інструменти впливу на соціальне середовище, функції кожної організації при розробці або використанні даного механізму, а також способи взаємодії учасників кластеру проектів.

Для інформування громадськості, особливо у віддалених населених пунктах, про ініціативи, спрямовані на інтеграцію місцевих співтовариств, було вирішено продовжити видавництво інформаційного бюлетеня "НДО-Інформ". Цей бюлетень виходить із 1999 р. і висвітлює життя громадського сектору Кіровоградщини, розглядає проблеми та перспективи між секторного партнерства з установами культури, питання організації діяльності волонтерів, а також досвід інших регіонів у вирішенні соціальних проблем на місцевому рівні. Стратегічний розвиток організацій в умовах, що змінюються, вимагає й зміни редакційної політики цього інформаційного джерела. На організаційній зустрічі учасників кластеру проектів, крім основного питання - координації спільних дій, розподілялися також функції кожної організації в створенні цього творчого продукту.

Для інформаційного забезпечення процесу вирішення соціальних проблем у рамках кластеру проектів розвивається механізм незалежного інформаційного обміну між ЗМІ й НДО - веб-сайт "Третій сектор плюс четверта влада" (www.presscat.org.ua ). Даний Інтернет - ресурс призначений для всіх, хто бажає зробити свою організацію відомою у світі мас-медіа. Для цього на сайті є все необхідне.

Постійним інструментом, за допомогою якого досягається мета кластеру проектів, є консультування й інформування активістів місцевих громад з питань розвитку місцевих співтовариств. При цьому ІСКМ розробляє тематику консультацій, забезпечує їхній методичний супровід. Всі учасники кластеру проектів проводять індивідуальні й групові консультації, інформаційні сесії, круглі столи, засідання прес-клубів. За допомогою цього інструменту передбачається активізувати взаємодію ІКП зі ЗМІ, НДО, бізнесом і органами місцевого самоврядування.

Важливим інструментом впливу на соціальне середовище в рамках кластеру проектів є інтерактивне навчання активістів місцевих громад у формі тренінгу. Тренери з ІСКМ, що мають спеціальну підготовку, розробляють і проводять тренінги по наступних темах: "Методика надання консультативних послуг регіональним НДО" і "Соціальні технології".

Для зміцнення методичної бази ІММ і для організації самостійної роботи місцевих активістів, що не проходили тренінгові навчання, учасники отримали для поширення в громаді навчально-методичні посібники, розроблені співробітниками соціальної лабораторії (ЦПТІ та ІСКМ): "Соціальні технології" (Ч. 1 і 4.2), "Менеджмент неприбуткової організації" (Ч. 1 і 4.2), "Методика надання консультативних послуг регіональним НДО". За допомогою навчальних посібників місцеві співтовариства отримають можливість ознайомитися з методами ефективного управління неприбутковими організаціями й успішними соціальними технологіями по інтеграції місцевих громад. Одним з результатів використання даного механізму є також економія ресурсів на розробці й поширенні видань.

У рамках кластеру проектів була проведена Міжнародна конференція "Інтеграція місцевих спільнот - шлях до сталого розвитку". Крім учасників проекту в конференції взяли участь представники регіональних управлінь культури, а також НДО Польщі. Основне завдання Міжнародної конференції - обмін досвідом інтеграції місцевих громад в Україні й Польщі, зміцнення взаємодії із центральними й регіональними органами влади по створенню сприятливих умов для розвитку місцевих моделей соціального інвестування; обмін досвідом між учасниками за технологією організації кластеру проектів.

Отже, специфіка Центрально-українського кластеру проектів полягає в наступному:

•      невелика кількість організацій грантоотримувачів;

• велика кількість партнерів у кожного члена кластеру, як на регіональному, так і на національному Й міжнародному рівнях;

• кластер проектів здійснюють організації, розташовані в різних областях України;

• учасники кластеру проектів добре знайомі, мають досвід взаємодії між собою в попередній діяльності;

• проектна діяльність здійснюється на основі стратегії "єдиного удару", коли кожен учасник кластеру займається спільною для всіх проблемою, що вирішується зусиллями різних фахівців і за допомогою різних механізмів. При цьому фахівці представляють групу однодумців, пов'язаних загальною методологією, об'єднаних взаємодоповнюючими функціями.

Таким чином, досвід Центрально-українського кластеру яскраво демонструє, шо технологія апробована російськими НДО для вирішення соціальних проблем своїх місцевих громад, з успіхом може використовуватись і в нашій країні.

* - НДО-Інформ №3 (32), 2005