Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Надія є! *

  • Друк
    • Співпраця НДО та закладів культури
    Read Time: 1 min
    Перегляди: 1920

    Існує поширена думка, що у холоді мозок працює значно краще. Мабуть, саме тому працівники закладів культури, що взимку не опалюються мають безліч цікавих ідей та втілюють їх у життя. Наприкінці січня наш редакторський колектив відвідав Добронадіївський будинок культури, Олександрійського району, Кіровоградської області.

    Там ми на власні очі пересвідчились, що на селі теж вирує життя, в тому числі і культурне. Сільський будинок культури, який одночасно є і музеєм, і бібліотекою, і РАГСом, і центром громадської активності доводить це на власному прикладі.

    Екскурсію по будинку культури для нас проводили дуже швидко, так як температура у середині не дуже відрізнялася від температури на зовні, а на вулиці в той день було -20º С… Здавалося, що ані держава, ані назва селища, а лише теплі серця працівників будинку культури дають йому надію наіснування. Інтерв’ю для «НДО-Інформ» та екскурсію музеєм провела бібліотекар Ніна Михайлівна Лазаренко.

     

    - Які заходи ви організовуєте?

    - Організовуємо заходи на задоволення потреб різних категорій громадян, це і дітей, і молоді, і малозабезпечених, і людей похилого віку. Тут ми проводимо благодійні акції, марафони, бали, фестивалі. Клуб у нас гарний, але дуже холодно. Ми проводимо і новорічний вечір, сходяться люди із задоволенням, але хотілося б кращих умов.

    - Розкажіть про устрій вашого будинку культури, колектив?

    - Наш Добронадіївський будинок культури – це осередок Олександрійського районного благодійного інформаційно- консультативного центру*, який діє при районному будинку культури. Колектив у нас невеличкий, але дружній. І ми плідно працюємо на благо своєї невеличкої батьківщини, свого села, громади. Ми - культпрацівники є ініціаторами всіх заходів по благоустрою села, так би мовити «розбуджуємо» людей. Ми проводимо соціальні заходи і благодійні акції, працюємо з дітьми, з молоддю. Наш будинок культури сприяв прискоренню реконструкції пам’ятника загиблим воїнам. До нас приїздив Міністр соціального захисту населення Татарстану. Він народився в нашому селі і ось, через багато років, він приїхав зі своїм сином, щоб показати де поховані його пращури. Коли він їхав назад, то пообіцяв допомогти з реконструкцією пам’ятника. Згодом він переслав 24 тисячі гривні. Таким чином у нас з’явився новий пам’ятник. Ми дуже йому вдячні.

     

    - Що є запорукою успіху вашої діяльності?

    - Формуванню позитивного іміджу нашого будинку культури, звичайно, сприяє тісна співпраця як з сільською радою, так і місцевою школою, сільською бібліотекою – це наші партнери. Ми з ними плідно співпрацюємо і завжди проводимо всі заходи. Сучасні вимоги суспільства, нашої громади змушують к у л ь т п р а ц і в н и к і в переглянути свою діяльність, тобто, зобов′язують пропонувати більш сучасні підходи в організації роботи та культурно – дозвілевої діяльності: організовувати заходи направлені на задоволення потреб різних соціальних категорій громадян – дітей, молоді, малозабезпечених родин, ветеранів, людей похилого віку, а саме: благодійних акцій, марафонів, балів, фестивалей, заходів соціального характеру.

     

    - Ми помітили, що ваш будинок культури об’єднує під своїм дахом й інші заклади культури. Які саме?

    - Ми маємо великий актовий зал. Тут ми не лише проводимо концерти, в нас було 70- ти річчя школи. Проводяться неодноразово районні фестивалі «Вересневі самоцвіти». Проводимо випускні бали, проводи в армію, семінари – практикуми, тренінги. Останні тренінги були «Толерантність» та «Право на працю. Безробіття». Після свята, звичайно, нам всі дякують і запитують, коли наступне свято. Люди в нас дуже активні, завжди приходять, завжди очікують цих свят. З кожним разом все більше і більше відвідувачів.

    Маємо також обрядову кімнату. В нас гарний обряд, гарний колектив. Хоча зараз не дуже модно реєструвати шлюб, але ті, хто приходять, задоволені. Приїздять навіть із сусідніх міст, сіл, щоб саме ми розписали їх. Дуже гарно проходить в нас цей захід. Це кімната, яка об’єднує серця. Є в нас і музей. Це перлина нашого села, духовна скарбничка. Заснована була вчителькою історії. Тут би я хотіла розповісти, що наша земля всіяна безліччю міст, сіл, селищ, кожне з яких має свою легенду. У нас їх декілька. Хочу сказати про історію нашого села. Було засноване дуже-дуже давно, коли села зовсім не було, а лише хутір, дике поле і тут проходив із своїм славним військом Богдан Хмельницький. Зупинився тут, в нашому селищі, коли йшов воювати на Жовті Води. І от, коли вони ночували, дуже сподобався наш краєвид, наша місцевість. І коли він говорив про козаків, то зробив добру надію, що вони обов’язково переможуть. Так все і. І от люди, коли будували свої хати, оселі, теж мали добру надію на краще життя. І так назвали село Добра Надія. Ми також спільно співпрацюємо із нашим художником – земляком Миколою Івановичем Панасюком. Він дарує нам свої картини, є співавтором деяких книг. Зараз він живе в Кам’янці – Подільському, але закінчував нашу школу і живуть тут його батьки. Ще хочу сказати, що наш музей «живе живим життям». Це не тавтологія, дозволяється чіпати всі експонати. Ми їх завжди беремо, коли проводимо масові заходи. Тут проходятьзустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни. А влітку минулого року проводились уроки по музейній справі для дітей – архівна та музейна практика. Набагато цікавіше було показати дітям який музей зсередини, тобто як це все оформлюється, робиться. Під час архівної практики – ми працювали з архівами в школі, з дозволу директора відбирали документи. І в цьому тісно співпрацювали з клубом, тому що оздоровлення значною мірою у нас проходило саме тут, ніж у школі. Тому що влітку жарко, а тут прохолодно і нас кожного разу зустрічали якимись заходами, а не просто так. Наприклад, дітям надзвичайно сподобався майстер-клас лялька - мотанка. Діти не просто прийшли подивитись, як це відбувається, а й зробили самі і додому прийшли з сувенірами. Це було дуже цікаво для них і несподівано побачити на власні очі. Треба сказати, певною мірою з гумором, що взимку клуб зберігає нас від старіння, а влітку від спеки. Ще одна наша скарбничка – бібліотека. Тут у нас знаходиться мозок, ми тут пишемо сценарії, тут також проходять заходи. Нещодавно був лінгвістичний турнір. Першого червня ми проводили свято для дітей.

     

    - Що ви робите, коли на вулиці так холодно?

    - Коли на вулиці прохолодно, то ми ідемо «в люди», в школу, - ітам працюємо. На майбутнє у нас безліч нових ідей – неповторних, цікавих, креативних, які хочеться якнайшвидше втілити в життя.

    Нам так хотілося б, щоб такі люди мали можливість втілювати свої ідеї в життя і щоб на заваді у них не ставало ані законодавство, ані холод. Матимемо Добру надію на краще майбутнє для Доброї Надії.

    Марія Калашнік

    *Олександрійський районний благодійний

    інформаційно-консультативний центр

    – громадська організація, центр місцевої

    активності, що діє при Олександрійському

    районному будинку культури.

     

     

    * - НДО-Інформ №2(41), 2011

    ІСКМ

    Related Articles

    Співпраця НДО та закладів культури

    Организация и развитие партнерских отношений НГО с учреждениями культуры

    Данный материал представляет собой Раздел ІІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К. - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).


    Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели — укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:
    1 этап — Мотивационно-подготовительный
    II этап — Организационный. Это этап поддержки ПГО ресурсным центром на базе информационно-консультативной сети, созданной в РДК.
    III этап — Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.
    IV этап — Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторного партнерства.
    Опишем каждый из перечисленных выше этапов.
    Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью — вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.
    Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:
    • ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;
    • постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;
    • изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;
    • презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.
    Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды.
    На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений, мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторного сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.
    Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:
    1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.
    2. Возможности и перспективы социального партнерства.
    З. Диалог общественных организаций и клубных работников.
    Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.
    ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.
    Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве. После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консультантами-методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно методическими материалами.
    Второй этап — организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.
    В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:
    • Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных ИГО
    • Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.
    Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется оправдавшая себя традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала “Школа лидеров для НГО”.
    Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий — два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочитаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.
    Параллельно с работой «Школы лидеров для НГО» будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисньих услуг и пр. При этом, одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения — методисты ИКП — на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.

    Третий этап — корректирующий — внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой — учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.
    Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему плану:
    1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов — 1-З месяц.
    2. Проведение семинара для методистов — 4 месяц.
    З. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ — 4-6 месяц.
    4. Пополнение библиотеки ИКП постоянно.
    Четвертый этап мы назвали творческим — на этом этапе региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение.
    Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторного партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз — комплект офисной техники.
    Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.

    Співпраця НДО та закладів культури

    Людмила Докієнко: “У нас є багато друзів, які готові допомагати” *

    Інститут соціокультурного менеджменту продовжує вивчати проблеми закладів культури. Цього разу наші кореспонденти відвідали Войнівський сільський будинок культури (Олександрійський район) та дізналися, як і чим живе звичайний сільський заклад культури. Нашим співрозмовником була Людмила Володимирівна Докієнко, директор Войнівського сільського будинку культури.

    Співпраця НДО та закладів культури

    Нормативно-правова база у сфері культури

    1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0

    2. Закон України «Основи законодавства України про культуру» (від 14 лютого 1992 року № 2117-XII).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2117-12

    3. Закон України «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки» (від 3 березня 2005 року № 2460-IV).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2460-15

    4. Указ Президента України від 2 грудня 2005 року № 1688 «Про Положення про Міністерство культури і туризму України».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1688%2F2005

    5. Указ Президента України від 12 січня 2009 року № 6 «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=6%2F2009

    6. Указ Президента України від 24 листопада 2005 року № 1647 «Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства» (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 28.02.2006 № 160).

    http://www.president.gov.ua/documents/3551.html

    http://www.uazakon.com/documents/date_9o/pg_izwzom.htm

    7. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 року № 1235 «Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1235-2003-%EF

    8. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 року № 1775 «Про нормативи забезпечення населення клубними закладами».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1775-98-%EF

    9. Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2004 року № 1585-IV «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1351-15

    10. Розпорядження Президента України від 21 вересня 2001 року №252/2001-рп «Про заходи щодо підтримки діяльності національно-культурних товариств».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=252%2F2001-%F0%EF

    11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2006 року № 126-р «Про затвердження плану заходів на 2006-2007 роки щодо реалізації Концепції державної політики в галузі культури».

    http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1095.668.0

    12. Статут територіальної громади міста Кіровограда (прийнятий рішенням Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 31 січня 2006 року № 1707).

    www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/statut.doc

    13. Наказ Міністерства культури і туризму України від 23 травня 2007 року № 35 «Про затвердження примірного Положення про клубний заклад».

    14. Типове Положення про управління культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 року № 529.

    15. Типове Положення про відділ культури районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 року № 529.

    16. Закон України «Про органи самоорганізації населення» (від 11 липня 2001 року № 2625-ІІІ).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2625-14

    Співпраця НДО та закладів культури

    Чи готові будинки культури сьогодні до змін? *

    На жаль, сьогодні вся Україна переживає економічну кризу, звичайно це не могло не торкнутися і сфери культури. Особливо «важкі часи» настали для будинків культури в сільських районах. У Дніпропетровській області великий відсоток складають райони, в яких протягом всього зимового періоду також «заморожується» і робота будинків культури. І це абсолютно зрозуміло, тому що працювати в не опалювальних приміщеннях просто не можливо. Якщо ми розглянемо ситуацію в цілому, то, звернувшись до цифр, побачимо наступну картину: всього в Дніпропетровській області 519 будинків культури, з них 356 потре-бують капітального ремонту, і ще 43 знаходяться в аварійному стані.

    Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» протягом декількох років працював у сфері налагодження партнерських стосунків громадських організацій та державних закладів культури у Дніпропетровському регіоні. На цьому шляху у нас були і свої досягнення, і безліч проблем. Отже, оцінивши ситуацію в регіоні, ми вирішили приєднатися до Національного проекту «Спільний шлях у майбутнє», який ініційовано Інститутом соціокультурного менеджменту, оскільки проблема трансформації мережі закладів культури може бути вирішена тільки системно, у співпраці громадських організацій з багатьох регіонів та на всіх рівнях галузі. Може виникнути питання: чому не влада, чому громадські організації вирішили зайнятися питаннями культури? На жаль, ми часто забуваємо, що будинки культури створені, в першу чергу, для громадян, і, відповідно, їхня діяльність має відповідати потребам місцевої громади. Часи змінюються, також змінюються і потреби людей, для яких існують будинки культури. І якщо діяльність закладів культури не буде наповнена новим змістом, вони так і залишаться нікому не потрібними.

    На сьогоднішній день, для того щоб будинки культури могли повноцінно працювати на свою громаду, необхідно переглянути модель, виходячи з якої вони працюють. Для того, щоб допомогти будинкам культури в цей нелегкий час не тільки вижити, а ще й перетворитися на центри місцевої активності, слід з’ясувати, наскільки вони готові до таких змін. Наскільки вони готові до співпраці з громадськими організаціями.

     

    Чи можемо ми допомогти людині кинути палити, якщо вона сама цього не захоче? Чи можемо ми наповнити новим змістом діяльність будинку культури, якщо його керівництво та співробітники не бажають ніяких змін? Досвід показує, що неможливо допомогти тому, хто не бажає допомогти собі сам.

    Саме тому Центр «Тамариск» спрямовує свої зусилля на допомогу тим закладам, які самі готові до перетворення, тільки в цьому випадку робота буде дійсно ефективна.

    У межах проекту «Спільний шлях до майбутнього», за допомогою опитувань та фокус-груп, ми матимемо змогу детально вивчити ситуацію в регіоні. І тільки за результатами такого дослідження ми разом з партнерами зможемо зробити висновок, наскільки готові до змін будинки культури сьогодні, куди потрібно спрямувати зусилля громадських організацій, та які умови потрібно створити, щоб працівники закладів культури знайшли бажання та можливості, щоб допомогти собі самим та своїм громадам.

    Для «НДО-Інформ» Євгенія Карельська

    м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 2А, офіс 4,

    поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, а/с 907,

     

     

    тел./факс   (0562) 36-75-22  (0562) 36-75-22 , тел.: (056) 716-45-76, 716-45-77,

     

     

    e-mail: tamarisk@tamarisk.org.ua,

    www.tamarisk.org.ua, www.cso.dp.ua

     

    Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск»

     

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010 р.