Висновки аудитів

Данный материал представляет собой Раздел ІІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К. - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).


Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели — укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:
1 этап — Мотивационно-подготовительный
II этап — Организационный. Это этап поддержки ПГО ресурсным центром на базе информационно-консультативной сети, созданной в РДК.
III этап — Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.
IV этап — Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторного партнерства.
Опишем каждый из перечисленных выше этапов.
Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью — вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.
Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:
• ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;
• постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;
• изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;
• презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.
Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды.
На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений, мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторного сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.
Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:
1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.
2. Возможности и перспективы социального партнерства.
З. Диалог общественных организаций и клубных работников.
Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.
ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.
Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве. После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консультантами-методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно методическими материалами.
Второй этап — организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.
В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:
• Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных ИГО
• Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.
Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется оправдавшая себя традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала “Школа лидеров для НГО”.
Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий — два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочитаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.
Параллельно с работой «Школы лидеров для НГО» будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисньих услуг и пр. При этом, одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения — методисты ИКП — на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.

Третий этап — корректирующий — внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой — учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.
Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему плану:
1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов — 1-З месяц.
2. Проведение семинара для методистов — 4 месяц.
З. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ — 4-6 месяц.
4. Пополнение библиотеки ИКП постоянно.
Четвертый этап мы назвали творческим — на этом этапе региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение.
Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторного партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз — комплект офисной техники.
Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.

Інститут соціокультурного менеджменту продовжує вивчати проблеми закладів культури. Цього разу наші кореспонденти відвідали Войнівський сільський будинок культури (Олександрійський район) та дізналися, як і чим живе звичайний сільський заклад культури. Нашим співрозмовником була Людмила Володимирівна Докієнко, директор Войнівського сільського будинку культури.

На жаль, сьогодні вся Україна переживає економічну кризу, звичайно це не могло не торкнутися і сфери культури. Особливо «важкі часи» настали для будинків культури в сільських районах. У Дніпропетровській області великий відсоток складають райони, в яких протягом всього зимового періоду також «заморожується» і робота будинків культури. І це абсолютно зрозуміло, тому що працювати в не опалювальних приміщеннях просто не можливо. Якщо ми розглянемо ситуацію в цілому, то, звернувшись до цифр, побачимо наступну картину: всього в Дніпропетровській області 519 будинків культури, з них 356 потре-бують капітального ремонту, і ще 43 знаходяться в аварійному стані.

Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» протягом декількох років працював у сфері налагодження партнерських стосунків громадських організацій та державних закладів культури у Дніпропетровському регіоні. На цьому шляху у нас були і свої досягнення, і безліч проблем. Отже, оцінивши ситуацію в регіоні, ми вирішили приєднатися до Національного проекту «Спільний шлях у майбутнє», який ініційовано Інститутом соціокультурного менеджменту, оскільки проблема трансформації мережі закладів культури може бути вирішена тільки системно, у співпраці громадських організацій з багатьох регіонів та на всіх рівнях галузі. Може виникнути питання: чому не влада, чому громадські організації вирішили зайнятися питаннями культури? На жаль, ми часто забуваємо, що будинки культури створені, в першу чергу, для громадян, і, відповідно, їхня діяльність має відповідати потребам місцевої громади. Часи змінюються, також змінюються і потреби людей, для яких існують будинки культури. І якщо діяльність закладів культури не буде наповнена новим змістом, вони так і залишаться нікому не потрібними.

На сьогоднішній день, для того щоб будинки культури могли повноцінно працювати на свою громаду, необхідно переглянути модель, виходячи з якої вони працюють. Для того, щоб допомогти будинкам культури в цей нелегкий час не тільки вижити, а ще й перетворитися на центри місцевої активності, слід з’ясувати, наскільки вони готові до таких змін. Наскільки вони готові до співпраці з громадськими організаціями.

Чи можемо ми допомогти людині кинути палити, якщо вона сама цього не захоче? Чи можемо ми наповнити новим змістом діяльність будинку культури, якщо його керівництво та співробітники не бажають ніяких змін? Досвід показує, що неможливо допомогти тому, хто не бажає допомогти собі сам.

Саме тому Центр «Тамариск» спрямовує свої зусилля на допомогу тим закладам, які самі готові до перетворення, тільки в цьому випадку робота буде дійсно ефективна.

У межах проекту «Спільний шлях до майбутнього», за допомогою опитувань та фокус-груп, ми матимемо змогу детально вивчити ситуацію в регіоні. І тільки за результатами такого дослідження ми разом з партнерами зможемо зробити висновок, наскільки готові до змін будинки культури сьогодні, куди потрібно спрямувати зусилля громадських організацій, та які умови потрібно створити, щоб працівники закладів культури знайшли бажання та можливості, щоб допомогти собі самим та своїм громадам.

Для «НДО-Інформ» Євгенія Карельська

м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 2А, офіс 4,

тел./факс   (0562) 36-75-22  (0562) 36-75-22 , тел.: (056) 716-45-76, 716-45-77,

e-mail: tamarisk@tamarisk.org.ua,

www.tamarisk.org.ua, www.cso.dp.ua

Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск»

* - НДО-Інформ №1(36), 2010 р.

Чужому навчайтесь і свого не цурайтесь – істина, яку заповів нам Тарас Шевченко, завжди буде актуальною та підштовхуватиме активних громадян до пошуку, пізнання та самоаналізу. Нещодавно, в рамках ознайомчого візиту, Республіку Польща відвідала і Вікторія Солоніцина (заступник директора Чернігівського Центру гуманістичних технологій “АХАЛАР”), яка під час свого перебування в сусідній країні намагалася дізнатися якомога більше про роботу будинків культури. Про свої враження вона радо розповіла нашому кореспонденту.

Кор.:

- Під час нашого перебування в Польщі ми відвідали кілька будинків культури. Наші сусіди вирішили поєднати культуру та громадську активність. Польські будинки культури можна назвати такими собі культурними центрами. В маленьких містах та передмістях такі культурні центри знаходяться в робочих районах, де мешкає найбільша кількість дітей і молоді. Художні галереї, кінотеатри, театри, кафе, учбові класи, виставкові зали та інше – це той культурний спектр, яким може користуватися кожен житель польського міста або містечка. Культурні центри Польщі ніколи не бувають порожніми.

Важливим, на мій погляд є й те, що культурний центр є абсолютно відкритим як для дітей, так і для дорослих. Дуже багато цікавого культурні центри пропонують для молодих людей. Вони мають можливість прийти і реалізувати тут свої ідеї, відкрити свій талант, наприклад, створити колекції одягу, надрукувати власні плакати або записати власний диск. Для цього в центрах є все необхідне: швейні майстерні, графічні студії, сцени та багато іншого. Відвідувачі таких центрів мають змогу подавати свої ідеї на розгляд персоналу культурних закладів для того, щоб отримати їх методологічну та матеріальну підтримку. Один раз на тиждень такі заявки-ідеї розглядаються. Персонал допомагає в їх реалізації.

* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.