Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Гідроекологічне дослідження водних екосистем Гадяцького району*

  • Друк
    • Історії успіху громадських ініціатив
    Read Time: 1 min
    Перегляди: 1883

    Робота переможця Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел» 2015 року у 3 категорії «Екологічні товариства і гуртки загальноосвітніх, вищих, професійно-технічних навчальних та позашкільних закладів»: «Гідроекологічне дослідження водних екосистем Гадяцького району»

    Інформація про колективного учасника: Еколого-природничий гурток «Зелені Робінзони» при Вельбівській ЗОШ І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області.

    Загальна інформація про природний об’єкт, на поліпшення екологічного стану якого спрямована діяльність

    Гадяцький район знаходиться у межах Полтавської рівнини Дніпровсько-Донецької впадини. Площа району – 1,6 тис. км2, 5,5% від території області. Територія району – 159,5 тис. га. Найбільш репрезентованою екосистемою в структурі ПЗФ Гадяцького району є ліси – 88,5%, значно меншу площу займають луки (4,8%) та болота (4,5%), і зовсім незначний відсоток мають водний фонд (1,2%) та степи. Водні ресурси Гадяцького району становлять 576 га від загальної площі. Площа водного дзеркала становить 1632 га. На території Гадяцького району протікає шість річок, однією із найбільших є р. Псьол (79 км). Крім того, в районі розміщені 24 озера та 119 ставків. Довжина річок та струмків району становить 250,1 км.

    Псьол – це наймальовничіша річка Полтавщини та Гадяччини зокрема. Живлення річки переважно снігове. Замерзає на початку грудня. Скресає до кінця березня. Правими притоками р. Псьол є р. Грунь та р. Хорол. Варто зазначити, що Псьол – це найбільш повноводна і швидкоплинна річка Полтавської області. Тому дослідження екологічного стану річки Псьол, в околицях м. Гадяч, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел негативного впливу є актуальним завданням, яке допоможе у пошуку шляхів збереження та відновлення річки.

    Інформація про екологічні проблеми, які були вирішені під час діяльності учасника

    Вихованці еколого-природничого гуртка «Зелені Робінзони» ніколи не залишаються байдужими до проблем мальовничої р. Псьол, а саме: намагаються самотужки прибирати сміття, очищують прибережну та пляжну території водойм Гадяччини. У квітні 2015 року юннати виставили біля водойм таблички з написами «Прання з миючими засобами, миття транспорту та тари, водопій тварин та птиці ЗАБОРОНЕНІ!». Звертаються за допомогою до місцевої влади (до виконкому Сарської сільської ради щодо перенесення сміттєзвалища за межі санітарної зони водойми), а також закликають мешканців приєднатися до вирішення смітникової проблеми (виступ екологічної агітбригади «Екологічна Варта»).

    З метою привернення уваги до екологічних проблем р. Псьол учнями еколого-природничого гуртка «Зелені Робінзони» при Вельбівській ЗОШ І-ІІ ступенів під керівництвом вчителя біології Кравченко Л.В. здійснюється ряд еколого-просвітницьких та природоохоронних заходів, а саме: «Нас багато – річка одна!», «Річці чистий берег!», основною метою яких є впорядкування берегової лінії річки, очищення берегів від сміття, проведення просвітницької роботи серед відпочиваючих та місцевого населення щодо підвищення рівня екологічної культури.

    У червні-серпні 2015 року вихованці гуртка провели експедиції з метою комплексного дослідження екологічного стану р.Псьол в околицях м. Гадяча. Визначення оціночних показників р. Псьол в околицях м. Гадяч проводили на восьми ділянках. У ході дослідження були використані такі методи, як камеральні дослідження (вивчення архівних, літературних джерел), польові (вивчення водойми на місцевості, спостереження), статистичні та картографічні методи.

    Інформація про виконану роботу

    Мета: вивчення та систематизація інформації щодо стану водних артерій, які складають річкову систему Гадяцького району, аналіз тенденцій екологічних змін річок і прибережних зон, виявлення причин їх забруднення, з’ясування рівня життєздатності річкової системи.

    Завдання:

    -        з’ясувати сучасний стан водних екосистем Гадяччини;

    -        скласти гідрологічну характеристику річки на основі власних спостережень та даних відповідних служб;

    -        проаналізувати якість води та оцінити екологічний стан річки Псьол в околицях м. Гадяч;

    -        виявити місця локалізації несанкціонованих сміттєзвалищ по берегам річки в межах населеного пункту;

     

    -        проаналізувати провести комплексний аналіз сучасного стану річки Псьол, привернути увагу до необхідності збереження малих рік України;

    -        з’ясувати основні фактори антропогенного впливу на водні екосистеми Гадяцького району;

    -        провести експедиції за встановленими маршрутами з метою виявлення видів-індикаторів;

    -        оцінити стан якості водних екосистем Гадяцького району за результатами біотестування;

    -        дослідити процес зміни екологічного стану річки Псьол, в околицях м. Гадяч, встановити причини таких змін та накреслити способи захисту річки;

    -        розробити рекомендації та пропозиції щодо покращення екологічного стану водних екосистем Гадяцького району;

    -        випустити буклет – пам’ятку жителям міста та району.

    Отриманий результат:

    -        встановлено, що сучасний стан р. Псьол можна оцінити, як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси;

    -        підтверджено, що у пробах води має місце перевищення ГДС на вміст важких металів - Со, Си, Cd, Cr, Zn, Pb, Mn, Ni, зменшення вмісту деяких важких металів можна пояснити їх випаданням в донні опади і біоакумуляцією;

    -        доведено, що річковий потік має малу швидкість, не забезпечує поглинання та очищення русла, що завдає шкоди водним організмам (у перифітоні різко зменшилася кількість та біомаса молюска Dreissena);

    -        встановлено, що якість води водойм Гадяччини за видовим складом фітопланктону належить до β-мезосапробної зони забруднення;

    -        доведено, що найвищий рівень гідрохімічного та бактеріологічного забруднення річки Псьол на території Гадяцького району відмічається влітку, коли води річки отримують найбільше сонячного тепла, що сприяє великому випаровуванню води;

    -        фітоіндикаційне дослідження дозволило виявити вісімнадцять видів вищих рослин у озерах по р. Псьол, наявність яких свідчить про забруднення води органічними речовинами та важкими металами, а також процеси ацидофікації й евтрофізації;

    -        з’ясовано, що основну загрозу для водних екосистем Гадяччини становлять нафтопродукти та феноли. Доведено, що у пробах води району підвищений вміст сухого залишку, заліза, фенолів, нафтопродуктів;

    -        з’ясовано, що значне забруднення водойм Гадяччини біогенними елементами спостерігається внаслідок недосконалості технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві та промисловості;

    -        розроблено рекомендації та пропозиції щодо покращення екологічного стану водних екосистем Гадяцького району та способи захисту річки.

    Висновки

    У результаті проведених досліджень юннати з’ясували, що основну загрозу для водних екосистем Гадяччини становлять нафтопродукти та феноли. Проаналізувавши тенденції екологічних змін річок і прибережних зон Гадяцького району, виявили причини їх забруднення, з’ясували рівень життєздатності річкової системи.

    Встановили, що самоочисна здатність річки на окремих ділянках знижена внаслідок деградації рослинних угруповань заплави та відсутності суцільної прибережної захисної смуги. Стан річки оцінили шляхом тестування як «ще добрий», але в ній активно розвиваються деградаційні процеси. Юннати з’ясували, що р. Псьол на сьогодні найбільш страждає від побутових стоків – 98,5%, що містять залишки органічних речовин – харчових відходів та фосфатовмісних миючих засобів, для розкладу яких необхідна велика кількість кисню, що й призводить до цвітіння води. Решту стічних вод скидають промислові підприємства – 1,5%. У пробах води Гадяцького району підвищений вміст сухого залишку, заліза, фенолів, нафтопродуктів. Якість води водойм Гадяччини за видовим складом фітопланктону належить до β-мезосапробної зони забруднення.

    Хімічний склад води річки Псьол

    (станом на 29 березня 2015 року) (мг/л)

     

    Показники

    Точки відбору проб

    ГДК

    № 1

    № 2

    № 3

    № 4

    № 5

    № 6

    № 7

    рН

    8,79

    8,57

    8,36

    7,98

    7,61

    7,52

    7,43

    -

    NH4+

    1,112

    0,784

    0,692

    1,725

    1,428

    1,123

    0,684

    2,6

    Сl-

    6,7

    7,6

    7,1

    7,4

    8,1

    7,8

    6,9

    350

    F-

    4,77

    4,23

    4,31

    4,42

    3,04

    3,56

    3,79

    1,2

    NO3-

    4,87

    5,89

    5,33

    4,36

    4,87

    5,12

    5,5

    45

    NO2-

    0,021

    0,076

    0,085

    0,073

    0,062

    0,048

    0,041

    3,3

    Сu

    0,02

    0,018

    0,015

    0,016

    0,012

    0,014

    0,012

    0,01

    Pb

    0,169

    0,112

    0,010

    0,092

    0.119

    0,064

    0,042

    0,03

    Со

    <1*10

    <1*10-3

    <1*10-3

    <1*10-3

    <1*10-3

    <1*10-3

    <1*10-3

    0,1

    O2

    12,6

    7,8

    6,6

    6,3

    5,9

    5,7

    4,1

    -

    Ni

    0,243

    0,238

    0,232

    0,185

    0,167

    0,099

    0,096

    0,1

    Cd

    <1*10

    <1*10-4

    <1*10-4

    <1*10-4

    <1*10-4

    <1*10-4

    <1*10-4

    0,00

    Fe

    0,63

    0,47

    0,45

    0,44

    0,42

    0,37

    0,35

    0,3

    Mn

    0,014

    0,011

    0,015

    0,013

    0,016

    0,016

    0,015

    0,1

    SO42-

    19

    21

    28

    32

    24

    21

    17

    500

    PO43-

    3,2

    2,6

    2,9

    3,7

    3,9

    3,3

    3,0

    3,5

     

    Для поліпшення ситуації з водними ресурсами слід встановити більш потужні водоочисники; проводити роботи щодо очищення річки від берегової рослинності та замулювання; ввести обмеження для промислових підприємств у водозаборі та скиданні стічних вод у річку; впроваджувати в промисловий процес нові сучасні технології без використання води. Рекомендовано застосувати термінові заходи до призупинення руйнівних для річки і її екосистеми процесів, до оздоровлення водойми.

    Офіціійна сторінка в інтернеті: http://lvkravchenko.jimdo.com/

    *Каталог робіт Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел», до якого увійшли кращі роботи учасників конкурсу: vseukrainsky_konkurs_do_chystyh_dgerel_2015

     

    ІСКМ

    Related Articles

    Розвиток громад

    Ми говоримо алкоголю – ні *

    Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.

    Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.

    Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.

     

     

    Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.

     

    Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.

     

    Розвиток громад

    Етична діяльність - наш пріорітет *

    Будь-яка інформація - корисна, і рано чи пізно вона комусь знадобиться, а тому повинна осідати у місцях, які відвідують найрізноманітніші категорії населення, тобто у бібліотеках - вважає директор Павлоградської районної бібліотечної системи Світлана Прошко. Вона каже, що якщо хтось говорить про недоцільність збереження бібліотек у вік сучасних інформаційних технологій, то глибоко помиляється. Ці заклади залишаються місцями активізації громадян. її бібліотеку щодня відвідує 20-30 читачів і це при тому, що у Павлограді є ще й міська бібліотека, фонди якої значно більші за районні. Серед читачів - люди різноманітних професій і віку: службовці, пенсіонери, школярі і студенти, тощо. Цікавляться найрізноманітнішою літературою - від посібників для додаткових занять у школах, художньої літератури, до журналів і газет, причому періодику читають не тільки свіжу, а й з архівів.

    Значно почастішало відвідування бібліотеки після відкриття у ній інформаційно-консультаційного пункту (1КП). Цим павлоградці завдячують Дніпропетровському Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, який з 2002 року проводив тренінги для працівників культури сільських районів, які були спрямовані на створення ІКП. Повернувшись з такого тренінгу у Павлоград керівник районного відділу культури Наталя Рева запропонувала створити ІКП на базі районної бібліотечної системи і з часом він запрацював. У ньому зібрана навчально-методична і довідкова література з менеджменту недержавних організацій, база даних донорських організацій, інформація про діяльність громадських організацій України та інше.

    Світлана Прошко розповідає, що література ІКП з першого дня знайшла своїх читачів. Насамперед нею зацікавилися громадські організації, які звичайно знали про те, що існують Міжнародні Фонди, які надають гранти на вирішення соціальних проблем. Втім, правильно писати проекти могли лише одиниці, до того ж вони не ділилися своїми знаннями з іншими. Особливою популярністю серед інших користується методичний посібник по фандрейзингу. Світлана каже, що вже третій з них читачі "заносили", але головне, щоб він приносив користь. Поступово павлоградці почали писати проекти і окремі з них перемагають у конкурсах, а це значить, що соціальних проблем у регіоні стає менше.

    Світлана Прошко особисто вже написала чотири проекти, утім поки що їй не "фортунить" - жоден з них не пройшов. Великі надії покладала вона на проект „Інтернет для публічних бібліотек", яким було передбачено встановлення п'ятьох комп'ютерів з виходом в Інтернет у бібліотеках району. На одному комп'ютері мали працювати люди з обмеженими фізичними можливостями. До речі, у її бібліотеці досі немає комп'ютера, що сильно гальмує роботу.

    Зараз Світлана Прошко, разом з громадською організацією "Надія", яка об'єднує матерів дітей-інвалідів працює над створенням проекту "Ми також маємо право на життя", яким передбачено створення Центру реабілітації і адаптації для дітей-інвалідів дитинства.

    А ще Світлані хочеться організувати Центр для талановитих дітей - сиріт і напівсиріт, в якому шліфували б їх майстерність. Серед цих дітей є дуже багато талановитих художників і поетів, та через матеріальний стан вони не можуть розвивати свої здібності.

    *- НДО-Інформ №4(28), 2004р.

    Розвиток громад

    Розвиток громади*

    Даний курс адресований фахівцям, щоб допомогти їм оволодіти базовими знаннями та вміннями з розвитку громади. В результаті вивчення курсу „Розвиток громади" слухачі мають усвідомити роль громади в громадянському суспільстві з точки зору вирішення соціальних проблем на місцевому рівні.

    Вивчення курсу „Розвиток громади" дозволить майбутнім фахівцям оволодіти наступними практичними вміннями:

    • визначати та розуміти' потреби громади;

    • визначати критерії сталості громади;

    • налагоджувати стосунки в громаді на основі довіри та співпраці;

    • формувати кореневі групи;

    • розробляти програми з розвитку громади;

    • залучати ресурси та союзників;

    • фасилітувати процес розвитку місцевих громад.

    Історичні етапи виникнення громадянського суспільства в Україні. Друга половина дев'ятнадцятого століття: роль товариства „Просвіта" в підвищенні культурного, освітнього рівня селянства; утворення перших кооперативів та кредитних спілок; спортивні та протипожежні спілки для молоді; спілки по навчанню селян методам господарювання. Початок 20 століття: розвиток осередків „Просвіти" на східній Україні; розвиток та поширення кооперативів; виникнення скаутської організації „Пласт". Деякі елементи громадянського суспільства у комуністичний період: неформальна мережа спільних об'єднань, спрямованих на задоволення певних потреб та прагнень. Сучасний етап: НДО як основа громадянського суспільства.

    Громада як група людей, що об'єднана сталими взаєминами з метою покращення себе та світу, в якому вони живуть.

    Види громад: сільська; сусідська; громади з особливими потребами (наприклад, громада людей з вадами зору); громади, що мають спільне етичне та культурне походження; громади, що мають спільне переконання або спільні інтереси.

    Соціальний, політичний, економічний та культурний аспект життя громади.

    Структура громади: серце - пересічні люди, які взяли на себе обов'язок працювати разом над поліпшенням громади; люди і організації, які працюють з „серцем" і з волонтерськими групами щоб стимулювати і підтримувати процеси розвитку громади; регіональні загальнодержавні владні структури, які створюють позитивне або негативне середовище для процесів розвитку громади; міжнародні сили та зовнішні умови, що впливають на розвиток громадянського суспільства.

    Зв'язок між розвитком громади та розвитком громадянського суспільства.

    Сталість громади як її здатність виконувати свої функції ефективно, результативно, впродовж тривалого часу.

    Критерії сталості громади: економічне забезпечення, екологічна безпека, соціальна справедливість та добробут, залучення громадян та відповідальність, інституційна ефективність, культурна життєздатність.

    Характеристика критеріїв сталості.

    Економічне забезпечення. Здорова та диверсифікована економіка, що адаптується до змін, забезпечує економічний добробут мешканців. Наявність різноманітних бізнесових установ, безпечних для довкілля. Бізнес забезпечує освіту задля пристосування до майбутніх потреб, надає робочі місця та надає працівникам можливість мати право голосу у вирішенні цих питань.

    Екологічна безпека. Збереження природних функцій, ландшафту, природних ресурсів. Стала громада знаходиться у гармонії з природними системами шляхом зменшення та переробки відходів з метою їх нешкідливої утилізації.

    Соціальна справедливість та добробут. Підтримка прагнення людей до добробуту, безпеки. Забезпеченість товарами та послугами. Збереження різноманітних соціальних та культурних систем та уникнення соціальної напруги завдяки справедливому розподілу коштів та пільг.

    Залучення громадян та відповідальність. Залучення громадян до досягнення консенсусу, громадянської відповідальності.

    Інституційна ефективність. Вплив бізнесових установ, різноманітних групи представників громади, засобів масової інформації та пересічних громадян на процес управління через участь у ньому.

    Культурна життєздатність. Використання громадою різноманітних установ та заходів задля збереження та збагачення своєї культурної спадщини.

    Розвиток громади як шлях до розв'язання людських проблем, який допомагає групам людей налагодити стосунки на основі довіри, співпраці.

    Процес змін людських систем, його основні аспекти: фундаментальна модель, критична маса, взаємозв'язок, створення позитивної альтернативи, конфлікт. Використання цих аспектів для підтримки розвитку громади.

    Технологія вивчення та розуміння потреб громади.

    Сприяння процесу змін, роль фасилітатора в цьому процесі. Використання напруги в громаді. Фактори, що спричиняють підвищення напруги; конфлікти між особами та проблемами; невідповідність прав та обов'язків; відчуття ізольованості; потреби створення місцевої економіки; потреби створення можливостей для розвитку особи; криза молоді, тощо. Сприяння консультаціям.

    Збереження єдності та здорових взаємин між людьми: сприяння формуванню кореневих груп; формування спільного бачення.

    Практичні аспекти діяльності громади як постійний процес її розвитку: напруга, спілкування і консультація, розбудова кореневої групи, програми розвитку, залучення ресурсів та союзників, створення організації.

    Напруга в громаді як джерело змін у ній. Перешкоди, котрі можуть виникнути, якщо напруга не буде проявлятися. Шляхи виявлення напруги, усвідомлення проблем.

    Спілкування як умова для виявлення напруги в громаді та ідентифікація широкого спектру проблем та ідей. Консультування з людьми, які відіграють ключову роль в житті громади.

    Кореневі групи як громадська комісія, створена для розв'язання певної проблеми, що стосується громади. Структура кореневої групи. Визначення групою напрямків дії і послідовне згуртування інших груп.

    Програма як певний розпорядок роботи та поведінки, сформований професіоналами (елітою громади) для членів громади. Програмний цикл: оцінка потреб і постановка цілей; укладання планів; впровадження (діяльність); моніторинг і оцінка.

    Розробка програм з розвитку громади: дослідження шляхом участі; планування та оцінка; налагодження стосунків з людьми; пошук ресурсів; створення ефективних організацій розвитку громади.

    Шляхи залучення ресурсів та союзників. Роль громадських фондів в процесі забезпечення розвитку громади.

    Виникнення організацій як реальний символ змін в громаді. Організація як центр концентрації зусиль громади. Еволюція розвитку організації- від професійного контролю і керівництва через створення можливостей перейти до контролю над процесами розбудови громади членами самої громади.

    Заходи по захисту процесів розвитку людини та громади.

    Вітчизняний та закордонний досвід розвитку громади.

    Література.

    1. Громади України: на шляху відродження. / Відповідальний за випуск К Гуріненко—К.: 2002.

    2. Гураль П. Через розвиток територіальних громад -до громадянського суспільства. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002,27-29 травня.

    3. Мавко П. Прояви та форми громадянського суспільства у самоврядних територіальних громадах України: досвід програми „Партнерство громад"

    (1999-2001 рр.). // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    4. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. / За ред. Гуріненка К. - К.: Ай-Бі, 2002.

    5. Розвиток сільської громади через активізацію використання інтелектуального потенціалу громади. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    6. Софій О., Кліманська Л. Громада. Громадянське суспільство. Держава. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    7. Фонды для локального сообщества. / Дайджест. -К.: Центр филантропии, 2000.

    * - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціфльних проблем на місцевому рівні", с.6

    Розвиток громад

    На користь громаді *

    Проект “Підтримка громадських ініціатив” був реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) протягом 2009 року за підтримки Фонду імені Стефана Баторія й Фонду Форда. Важливим компонентом проекту став конкурс міні-грантів. Усього на конкурс було подано дев’ять проектних заявок. Незалежна експертна комісія, яка керувалася критеріями актуальності, реалістичності й іноваційності визначила чотири проекти, що одержали фінансування.

    ІСКМ вважає компонент прозорості та публічності в реалізації будь-яких заходів, проектів надзвичайно важливим, тому оприлюднює основні кількісні та якісні показники, що були отримані в результаті реалізації проектів, котрі стали переможцями конкурсу. Також до уваги читачів пропонуються матеріали, що підготували керівники та активісти організацій-переможців конкурсу.

    Основні кількісні показники за результатами конкурсу соціальних проектів:

     

    ПОКАЗНИКИ

     

    ПРОЯВ

     

    Загальний бюджет проектів (грн.)

     

    38905,00

     

    Фінансування ІСКМ (грн.)

     

    18720,00

     

    Ресурси залучені з інших джерел (грн.)

     

    20185,00

     

    Висвітлення проектної діяльності в ЗМІ (кількість сюжетів та статей)

     

    11

     

    Висвітлення проектної діяльності на інтернет-сторінках (кількість матеріалів)

     

    20

     

    Проведено заходів

     

    15

     

    Кількість учасників заходів

     

    148

     

    Проведено досліджень

     

    2

     

    Розробка видань

     

    4

     

    Наклад видань (прим.)

     

    1630

     

    Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.

     

    Другим заходом був круглий стіл на тему: «Ви маєте про нас знати». У засіданні «круглого столу» взяли участь представники управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської обласної дер-жавної адміністрації, відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Кіровоградської обласної організації інва-лідів, Кіровоградської облас-ної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка, Кіровог-радського УВП УТОС, Центру соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини, Кіровоградського обласного осередку УСІ та представники ЗМІ. Захід мав на меті знайти нові можливості допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями, ефективні шляхи та способи вирішення проблеми байдужого ставлення суспільства до таких дітей, привернути увагу громадськості до цієї теми.

     

    Учасники «круглого столу» обгово-рювали актуальні проблеми дітей (підлітків) з обмеженими функціональними можливостями, ділились успіхами, досвідом роботи у подоланні цих труднощів.

     

    Про роль держави та державних програм у покращенні життя дітей з вадами здоров’я розповідали Шатна Лідія Францівна (управління освіти і науки обласної державної адміністрації), Глобенко Ірина Вікторівна (управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації), Камишева Ольга Михайлівна (відділ сім’ї та молоді міської ради).

    Питання байдужості суспільства до людей з обмеженими функціональними можливостями, психологічні проблеми дітей з вадами здоров’я піднімали у своїх виступах Боришпіль Олег Вікторович та Шелудяков Володимир (Кіровоградський обласний осередок УСІ), ділились особистими успіхами у житті, адже ці люди теж пройшли нелегкий шлях до проявлення себе і повноправності у суспільстві. Та найважливішим здобутком цього заходу стало налагодження добрих  дружніх відносин з усіма учасниками круглого столу, висловлені цікаві і цінні ідеї для покращення життя інвалідів. Все це допомагатиме ГО ТІМО «Відкриті двері» в майбутній роботі.

    Не менш важливою складовою проекту став тренінг, проведений психологом, провідним спеціалістом Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Мирною Ріммою Володимирівною. У тренінгу взяли участь десять дітей (10-15 років) з вадами здоров’я. Саме для них проведено комплекс вправ: малювання пастелями, пальчиковими фарбами, ліплення з пластиліну. У процесі роботи діти познайомились, відкрились. В такій невимушеній обстановці вони відчули себе вільно, стали більш впевненими у собі. В цілому весь комплекс вправ був спрямований на те, щоб діти стали більш розкутими, позбулись комплексів меншовартості (адже і вони можуть самостійно, власними руками творити), навчились вільно спілкуватись з однолітками, а в подальшому житті – більш впевнено почували себе в суспільстві, знайшли свої інтереси і місце. Результати роботи за проектом висвітлені на сайтах ТІМО “Відкриті двері” та ОЮБ ім. Бойченка.

    Всі, хто брав участь у реалізації зазначеного проекту з великою вдячністю згадують тих людей та організації, які присвятили їм та проекту багато часу і сил. Партнерську допомогу надали: Сергій Михайлович Подорожний (голова Кіровоградської обласної організації інвалідів), Олег Володимирович Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка. Їх допомога була надзвичайно цінною. ГО ТІМО «Відкриті двері» висловлює безмежну вдячність всім цим людям за їх небайдужість і чуйність.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.