Я наведу приклади, які є в Рівненській області по співпраці громадських організацій із закладами культури, не тільки клубів, а й бібліотек. Перш за все, хотілося б згадати такий яскравий приклад одного з сіл Рівненської області, Димидівського району, де клуб завалився повністю у буквальному розумінні цього слова. До Малинської сільської ради входить 5 сіл, 1500 населення. На цій території для спільних зустрічей громадян є тільки школа і спортзал, який знаходиться в жахливому стані.
Даний курс адресований фахівцям, щоб допомогти їм оволодіти базовими знаннями та вміннями з розвитку громади. В результаті вивчення курсу „Розвиток громади" слухачі мають усвідомити роль громади в громадянському суспільстві з точки зору вирішення соціальних проблем на місцевому рівні.
Вивчення курсу „Розвиток громади" дозволить майбутнім фахівцям оволодіти наступними практичними вміннями:
• визначати та розуміти' потреби громади;
• визначати критерії сталості громади;
• налагоджувати стосунки в громаді на основі довіри та співпраці;
• формувати кореневі групи;
• розробляти програми з розвитку громади;
• залучати ресурси та союзників;
• фасилітувати процес розвитку місцевих громад.
Історичні етапи виникнення громадянського суспільства в Україні. Друга половина дев'ятнадцятого століття: роль товариства „Просвіта" в підвищенні культурного, освітнього рівня селянства; утворення перших кооперативів та кредитних спілок; спортивні та протипожежні спілки для молоді; спілки по навчанню селян методам господарювання. Початок 20 століття: розвиток осередків „Просвіти" на східній Україні; розвиток та поширення кооперативів; виникнення скаутської організації „Пласт". Деякі елементи громадянського суспільства у комуністичний період: неформальна мережа спільних об'єднань, спрямованих на задоволення певних потреб та прагнень. Сучасний етап: НДО як основа громадянського суспільства.
Громада як група людей, що об'єднана сталими взаєминами з метою покращення себе та світу, в якому вони живуть.
Види громад: сільська; сусідська; громади з особливими потребами (наприклад, громада людей з вадами зору); громади, що мають спільне етичне та культурне походження; громади, що мають спільне переконання або спільні інтереси.
Соціальний, політичний, економічний та культурний аспект життя громади.
Структура громади: серце - пересічні люди, які взяли на себе обов'язок працювати разом над поліпшенням громади; люди і організації, які працюють з „серцем" і з волонтерськими групами щоб стимулювати і підтримувати процеси розвитку громади; регіональні загальнодержавні владні структури, які створюють позитивне або негативне середовище для процесів розвитку громади; міжнародні сили та зовнішні умови, що впливають на розвиток громадянського суспільства.
Зв'язок між розвитком громади та розвитком громадянського суспільства.
Сталість громади як її здатність виконувати свої функції ефективно, результативно, впродовж тривалого часу.
Критерії сталості громади: економічне забезпечення, екологічна безпека, соціальна справедливість та добробут, залучення громадян та відповідальність, інституційна ефективність, культурна життєздатність.
Характеристика критеріїв сталості.
Економічне забезпечення. Здорова та диверсифікована економіка, що адаптується до змін, забезпечує економічний добробут мешканців. Наявність різноманітних бізнесових установ, безпечних для довкілля. Бізнес забезпечує освіту задля пристосування до майбутніх потреб, надає робочі місця та надає працівникам можливість мати право голосу у вирішенні цих питань.
Екологічна безпека. Збереження природних функцій, ландшафту, природних ресурсів. Стала громада знаходиться у гармонії з природними системами шляхом зменшення та переробки відходів з метою їх нешкідливої утилізації.
Соціальна справедливість та добробут. Підтримка прагнення людей до добробуту, безпеки. Забезпеченість товарами та послугами. Збереження різноманітних соціальних та культурних систем та уникнення соціальної напруги завдяки справедливому розподілу коштів та пільг.
Залучення громадян та відповідальність. Залучення громадян до досягнення консенсусу, громадянської відповідальності.
Інституційна ефективність. Вплив бізнесових установ, різноманітних групи представників громади, засобів масової інформації та пересічних громадян на процес управління через участь у ньому.
Культурна життєздатність. Використання громадою різноманітних установ та заходів задля збереження та збагачення своєї культурної спадщини.
Розвиток громади як шлях до розв'язання людських проблем, який допомагає групам людей налагодити стосунки на основі довіри, співпраці.
Процес змін людських систем, його основні аспекти: фундаментальна модель, критична маса, взаємозв'язок, створення позитивної альтернативи, конфлікт. Використання цих аспектів для підтримки розвитку громади.
Технологія вивчення та розуміння потреб громади.
Сприяння процесу змін, роль фасилітатора в цьому процесі. Використання напруги в громаді. Фактори, що спричиняють підвищення напруги; конфлікти між особами та проблемами; невідповідність прав та обов'язків; відчуття ізольованості; потреби створення місцевої економіки; потреби створення можливостей для розвитку особи; криза молоді, тощо. Сприяння консультаціям.
Збереження єдності та здорових взаємин між людьми: сприяння формуванню кореневих груп; формування спільного бачення.
Практичні аспекти діяльності громади як постійний процес її розвитку: напруга, спілкування і консультація, розбудова кореневої групи, програми розвитку, залучення ресурсів та союзників, створення організації.
Напруга в громаді як джерело змін у ній. Перешкоди, котрі можуть виникнути, якщо напруга не буде проявлятися. Шляхи виявлення напруги, усвідомлення проблем.
Спілкування як умова для виявлення напруги в громаді та ідентифікація широкого спектру проблем та ідей. Консультування з людьми, які відіграють ключову роль в житті громади.
Кореневі групи як громадська комісія, створена для розв'язання певної проблеми, що стосується громади. Структура кореневої групи. Визначення групою напрямків дії і послідовне згуртування інших груп.
Програма як певний розпорядок роботи та поведінки, сформований професіоналами (елітою громади) для членів громади. Програмний цикл: оцінка потреб і постановка цілей; укладання планів; впровадження (діяльність); моніторинг і оцінка.
Розробка програм з розвитку громади: дослідження шляхом участі; планування та оцінка; налагодження стосунків з людьми; пошук ресурсів; створення ефективних організацій розвитку громади.
Шляхи залучення ресурсів та союзників. Роль громадських фондів в процесі забезпечення розвитку громади.
Виникнення організацій як реальний символ змін в громаді. Організація як центр концентрації зусиль громади. Еволюція розвитку організації- від професійного контролю і керівництва через створення можливостей перейти до контролю над процесами розбудови громади членами самої громади.
Заходи по захисту процесів розвитку людини та громади.
Вітчизняний та закордонний досвід розвитку громади.
Література.
1. Громади України: на шляху відродження. / Відповідальний за випуск К Гуріненко—К.: 2002.
2. Гураль П. Через розвиток територіальних громад -до громадянського суспільства. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002,27-29 травня.
3. Мавко П. Прояви та форми громадянського суспільства у самоврядних територіальних громадах України: досвід програми „Партнерство громад"
(1999-2001 рр.). // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
4. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. / За ред. Гуріненка К. - К.: Ай-Бі, 2002.
5. Розвиток сільської громади через активізацію використання інтелектуального потенціалу громади. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
6. Софій О., Кліманська Л. Громада. Громадянське суспільство. Держава. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
7. Фонды для локального сообщества. / Дайджест. -К.: Центр филантропии, 2000.
* - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціфльних проблем на місцевому рівні", с.6
Кожна людина має здібності, таланти й обдарування. Чи добре людина живе, залежить від того, чи використані ці здібності, чи виявлені таланти, чи віддаровані обдарування. Якщо так, людину шанують, вона почувається могутньою, має добрі стосунки з людьми навколо. І громада навколо цієї людини буде більш сильною завдяки внеску, який робить ця людина.
Щоразу, коли людина використовує свої здібності, громада міцнішає і людина стає могутнішою. Ось чому міцні громади є переважно там, де розпізнані, оцінені й мобілізовані здібності місцевих мешканців. Слабкі громади - це ті, що не змогли - байдуже з яких причин, - задіяти навички, здібності й таланти своїх представників і членів.
Хоча сировиною для розбудови громади є здібності кожного з її членів, не всі громади розуміють це. Однією з причин того, що цей базовий ресурс нерозвинений у слабких громадах, є надмірна зосередженість громади на недоліках. а не на здібностях своїх членів. Цю зосередженість на недоліках зазвичай описують як турботу про потреби місцевих мешканців. А ці потреби розуміють як проблеми, дефекти, захворювання й дилеми людей.
Без сумніву, кожен індивід має потреби, кожному чогось бракує. Також не викликає сумніву, що кожен індивід має обдарування і здібності. Цей факт нагадує нам напівзаповнену водою склянку. Склянка може бути напівзаповнена і напівпорожня. Місцеві мешканці так само мають здібності, і їм чогось бракує. Однак та частина людей, що бере участь у розбудові міцної громади, це здібна частина її членів. Ось чому базовою необхідною інформацією для розвитку міцної громади є облік здібностей її мешканців.
На жаль, у деяких громадах місцеві мешканці прийшли до хибної віри в те. що вони розбудують свою громаду, вивчивши и нестатки. Зазвичай такий облік недоліків називають "вивченням потреб". Здебільшого це спроба перелічити порожнини в індивіді й регіоні. Проблема в тому, що ця інформація не потрібна для розбудови громади, оскільки вона розглядає людей як потенційних клієнтів і споживачів. Щоб стати міцною, громада повинна мати людей, які є громадянами й виробниками.
Згадаймо теслю, який через нещасний випадок багато років тому втратив ногу. Ясна річ, він має ваду. Однак при цьому він має вміння. Якщо ми знаємо про нього тільки те. що в нього немає ноги, ми з цією інформацією не побудуємо громади. Якщо ж ми знаємо, що він уміє працювати з деревиною, ця інформація для нашої справи надзвичайно корисна.
* - джерело: Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт "Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади", Київ, 2006 рік
Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади
Інститут вивчення політики
Північно-Західний університет
(переклад на українську мову - Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги - Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)
Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.
Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду "Відродження".
На сайті 46 гостей та користувачі відсутні