На сьогодні сучасний директор школи і бібліотекар, і керівник громадської організації має відношення до «діджіталізації», Інтернету та присутності своїх організацій в Інтернеті. Ми, в принципі, маємо брати ініціативу у свої руки і не повинні чекати поки державний сектор дасть нам гроші до бюджету на розвиток цих технологій. І навпаки, ситуація показує, що зараз ці технології дуже стрімко розвиваються, і за роки незалежності, і за роки після «майдану», коли кардинально змінювалася ситуація, то мало що змінюється у підході до громадського сектору. Тому є потреба брати ініціативу у свої руки, працювати і не боятися захмарних, незрозумілих IT-технологій.
Ініціатива виникла минулого року, разом з ІСКМ ми зрозуміли тенденцію, куди рухається громадський сектор, особливо на досвіді наших закордонних партнерів. Мій досвід свідчить про те, що вже варто говорити з колективом, варто вчити людей, потрібно добиватися результату. Ми говоримо про інформаційне суспільство, щоденно ми працюємо над проблемами наших громад. Тобто ми вже на сьогодні самі є генераторами інформації.
Інформаційне суспільство – нове явище і новий етап у розвитку сучасної цивілізації̈, що характеризується збільшенням ролі інформації й знань у житті людей і їх активним спілкуванням між собою. Цифровий вибух, свідками якого ми є, супроводжується появою нових інформаційних технологій і пристроїв, розвиток яких сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого локальним рівнем, тому що він являє собою сукупність глобальних баз інформації і банків даних, швидкісних технологій передачі контенту і відкритих мереж, що функціонують на основі єдиних стандартів і забезпечують в комплексі інформаційну взаємодію інституцій і громадян.
Потрібно скласти до купи декілька важливих елементів – за якими законами сьогодні живе інформаційне суспільство, чи могли ми про нього говорити, наприклад, 10 років тому.
Виникають наступні питання: на яку аудиторію ми працюємо, як поширювати ці новини, чи взагалі ми знаємо чим відрізняється Facebook на комп’ютері від того ж Facebook’у на смартфоні. Все має якусь свою специфіку, це оптимізація. Станом на 2018 рік повсюдне підключення Інтернету зачепило всіх, неважливо чи то маленька громада, чи велика. Коли ми говоримо на кого ми опираємося, на яку аудиторію ми повинні працювати, звичайно, що виникає питання кількості населення, його структури, демографії і так далі. На жаль, на сьогодні існує дуже критична проблема – це депопуляція українського населення. Дивлячись на те, як наша молодь покидає міста, лишається за кордоном, який у нас прошарок заробітчан і тому подібне. Навіть ніхто не може зараз чітко сказати скільки на сьогодні складає населення України, особливо після початку АТО і конфлікту на Сході. Але такі обережні цифри видаються, одна з них, як ви бачите, наведена інститутом для майбутнього – 36 мільйонів населення. Офіційний перепис населення у нас планується в 2020 році. Тобто ще фактично три роки ми не будемо знати детальну інформацію. І сьогодні, розповідаючи про «діджіталізацію», можна сказати, що тільки залучення до цього молоді фактично дасть нам можливість зацікавити та навчити.
Ми повинні бути проінформованими. Щоденно в побуті ми вже використовуємо ці технології. Але якщо займатися цим на постійній основі, наприклад, створивши інформаційний центр при закладі культури чи бібліотеці можна буде залучати все більше старшокласників, і про те як це зробити – подискутуємо далі.
Поширеність Інтернету в Україні постійно зростає, але ще сьогодні його проникнення в селах дуже низьке, тоді як у містах — 90% (з них тільки у Києві – 45%). Зараз проникнення широкосмугового Інтернету у селі складає 4%. Усе більше українців обирають смартфон для користування Інтернетом, тому вся наша надія в першу чергу на мобільний Інтернет і на те, що найближчим часом домінуючою технологією бездротового зв’язку в Україні має стати 4G.
Але, на жаль, у 2018 році тільки половина населення буде користуватися 3G, ще тільки триває підготовка до запровадження нового стандарту 4G в 2018 році, хоча в світі його вже використовують майже 170 країн. Пояснення: швидкість мобільного інтернету 3G складає 2 Мбіт/сек, а 4G - 100 Мбіт/сек, тобто в 50 разів більше. Брак нормального зв’язку стримує започаткування великих проектів і покращення якості нашого життя, адже встановлено, що в більшості європейських країн подвоєння обсягу 3G-даних призводило до додаткового збільшення ВВП на 0,5%.
Ми повинні також знати, чим саме користується наша цільова аудиторія. Перше місце вже давно зайняли смартфони, далі ідуть комп’ютери, ноутбуки, планшети, а далі вже йде навіть така екзотика, як смарт-годинники та смарт-браслети. Тому всі наші проекти, всі сайти, всі бази даних і так далі, повинні бути готовими до того, щоб вони відкривалися в смартфонах, при наявності нормального зв’язку. От цікаві речі, знову ж таки, на підтвердження моїх слів – це те, що в 2015 році в Україні офіційно запустився 3G, але навіть на сьогодні статистика минулого року – це те, що всього 10 мільйонів активних користувачів мобільного Інтернету в Україні фактично використовують цей 3G. Половина цієї цифри – це є «Київстар», далі іде «Лайф», а потім вже йде «Водафон». Тобто, якщо разом три основні мобільні оператори, то разом виходить у нас 8 мільйонів. А в нас на сьогодні кількість користувачів Інтернету – 20 мільйонів. Тобто кількість населення вже давно скорочується, але оскільки наша молодь активно цим користується, якщо ми ще навіть не можемо забезпечити активне покриття 3G. І що вже говорити про те, що там робиться на місцях громадах, де і мови не може йти про якийсь 4G.
Дуже цікаво, що виникають питання в українському сегменті Інтернету – які долі займають мовні версії сайтів, це дуже важливо.
Блокування російських ресурсів в травні 2017 року значно змінило рейтинг популярних сайтів серед українців. Перша трійка лідерів вже оновила свій склад — на третьому місці тепер Facebook, який став найпопулярнішою соціальною мережею в Україні.
Заблокували «Яндекс», тому «Google» зі своїми інструментами зайняв таку сильну позицію, тому що і «Google», і «YouTube» - це власне одна компанія. В «YouTube» щомісяця 15 мільйонів користувачів – українці, а «Google» усіма своїми сервісами долучає 17 мільйонів українців. «Facebook», одразу коментую, є власником «Instagram» - 10 мільйонів українців і 2,5 мільйонів користувачів з «Instagram». Тому ми будемо, в першу чергу, говорити про те, що дає нам «Google», що він дає і для некомерційних організацій: досить багато цікавих інструментів. Союзників треба шукати там, де вони вже надають нам платформу, трафік і користувачів. Тому створивши ініціативу, сайт і пробуючи популяризувати наші ідеї чи наші проекти, звичайно, ми повинні про це згадати.
Коротенько про Естонію. Естонія першою в світі дозволила людям обирати парламент через Інтернет, провела перший в світі електронний перепис населення і першою в світі запропонувала іноземцям отримати її цифрове громадянство. Крихітна країна з населенням в 1,3 мільйона чоловік за два з половиною десятиліття після розпаду Радянського Союзу випередила всю планету за якістю та ефективністю державних електронних послуг, а світовий банк вже надає Естонії вищі рейтинги за ії сусідів – Росію, Литву та Латвію.
Розглянемо, як цього вдалося добитися і на яких принципах побудований естонський Інтернет-уряд:
Принцип № 1: Стабільні і продумані інвестиції.
Місцевий уряд вирішив, що використання Інтернету та цифрових технологій допоможе скоротити витрати для організації державних послуг і сьогодні незалежно від розстановки політичних сил Естонія щороку витрачає близько 60 мільйонів доларів на побудову інформаційного суспільства. Для прикладу витрати уряду Великобританії на інформаційні технології в рік перевищують весь ВВП Естонії. Секрет Естонії полягає в тому, що там не намагаються створити нові сайти для старих держструктур. Замість цього бюрократичний механізм з самого початку будувався на майбутнє, де не буде паперів і печаток.
Принцип № 2: У кожного громадянина має бути свій персональний код.
В Естонії це робиться за допомогою універсальної ID-картки. Її використовують, щоб авторизуватися на сайтах банків, державних організацій і лікарень – в цілому можна скористатися чотирма тисячами різних сервісів – від покупки ліцензії на рибну ловлю до оплати проїзду в громадському транспорті. Щоб люди могли взаємодіяти з державою і один з одним, 2000 року уряд дозволив підписувати цифровими підписами будь-які документи. З тих пір естонці залишили майже 200 мільйонів віртуальних автографів. Це забезпечує рівний доступ до державних сервісів: навіть якщо ви живете в глухому селі, вам не доведеться витрачати більше часу, ніж жителям столиці, щоб заплатити податки або перевірити стан своїх платежів.
Принцип № 3: Розвивати місцеві компанії, а не користуватися закордонними розробками.
Естонія майже не платить за ліцензії великим міжнародним IT-компаніям: в країні широко використовуються вільне програмне забезпечення та розробки місцевих компаній. Найбільша з них – Nortal, яка одночасно є найбільшою IT-компанією Прибалтики. Фахівці Nortal розробили онлайн-сервіси держпослуг не тільки для Естонії, а й для Фінляндії, Литви, Катару та Оману. Великі дані допомагають аналізувати контекст і пропонувати сервіси для кожного користувача індивідуально – поки таких онлайн-держпослуг немає в іншіх країнах світу.
Принцип № 4: Навчати населення цифрової грамотності.
З кінця 1990-х усі школи в країні мають доступ до Інтернету. Уряд також інвестує в освіту для старшого покоління. Наприклад, в 2009 році була запущена програма для літніх людей Ole kaasas («Будь включеним»), в рамках якої проводилися заняття по всій країні і виділялися субсидії на купівлю комп’ютерів для пенсіонерів. Тільки за перших два роки було навчено 40 тисяч чоловік.
Принцип № 5: Продумати систему захисту особистих даних.
В Естонії немає єдиного сховища даних, вся інформація розподілена між різними інституціями. Державні організації можуть обмінюватися даними за допомогою системи X-road, але всі переміщення відстежуються. Кожна дія людини або посадової особи, яка запитує інформацію, залишає слід. При цьому держслужбовці повинні вказувати причину запиту. Якщо вони роблять щось необґрунтовано, громадяни можуть звернутися до Інспекції із захисту даних, яка є підрозділом Міністерства юстиції.
Принцип № 6: Запровадити систему захисту від кібератак.
Система держпослуг, сайти банків і ЗМІ іноді піддаються потужним кібератакам. Після однієї з них у 2007 році Естонія дозволила НАТО побудувати в Талліні Центр захисту від кібертероризму, а Інтернет-безпека стала однією з головних тем державної повістки. Уряд країни збирається піти далі і орендувати добре захищені зарубіжні сервери, так звані «цифрові посольства» в дружніх державах, щоб зберігати на них копії всіх важливих баз даних і сервісів, які у разі масової атаки на країну забезпечать безперебійну роботу всіх найважливіших служб.
Принцип № 7: Експортувати електронну інфраструктуру в інші країни.
Розвинена система електронних держпослуг не тільки полегшує життя естонців і допомагає їм краще пристосуватися до життя в епоху поширення Інтернету, але може допомогти і громадянам інших держав. Естонія є першою країною, що пропонує e-Residency – цифрову ідентифікацію, що видається урядом і є доступною для громадян будь-якої країни. Ця програма пропонує свободу для легкого створення та ведення міжнародного бізнесу у довіреному середовищі ЄС. У травні 2017 року в Естонії було зареєстровано 20 тис. е-резидентів з 138 країн світу, з них вже 1183 - з України! За прогнозами до 2025 року кількість «електронних естонців» має перевищити десять мільйонів.
Ми чекаємо, що в 2018 році деякі міста все ж таки отримають 4G. На сьогодні, за рейтингом ООН, Україна у рейтингу електронного урядування займає 62 місце. Нажаль, з двохсот країн, які там є, 62 місце – це дуже низьке. Ми знаємо наші проблеми: у нас дуже велика бюрократія. Тобто, ми беремо довідку в одному органі влади, щоб потім перенести її в інший. Всі ці дозволи, вся ця бюрократія – дуже б’ють по нашій ефективності. Є такий загальний принцип, що повинні бігати не люди, а повинні бігати дані. Дайте мені персональний кабінет, дайте мені персональний номер, дайте мені можливість завантажити і тоді вже опрацьовуйте як хочете ті дані. Нажаль говоримо, говоримо, але розуміємо, що тільки «діджіталізація» допоможе нам вийти з цього становища, але робиться це все достатньо повільно. Хоча, вже створено офіційне державне агентство з питань електронного урядування, є концепція розвитку України до двадцятого року. Ключові задачі є і, що головне, вимагають інвестори, донори, спонсори – некорупційні електронні послуги. Як тільки ми заберемо цей папірець з рук чиновника і зробимо це в електронному варіанті і так далі. То естонці і шведи дуже сподіваються, що цей елемент корупції буде вибитий у нього з рук. Для бізнесу, для громадського сектору має буте зроблена електронна ідентифікація громадян, електронна участь громадян – це якраз важлива складова нашої платформи, відкриті дані, які ми маємо так само підтягнути в наш сайт, в нашу платформу, тому що це вже у відкритому доступі. Якщо на практиці, то чи важливі нам ті самі списки виборців, чи списки пенсіонерів в нашій громаді – звичайно. Не будемо чекати, це гальмує процес, це дискредитує нас в очах наших партнерів. І, що дуже важливо: Інтернет технології не є такими недоступними. Сьогодні ми як користувачі це знаємо. Тобто наша мета сказати, що це дійсно в наших силах, в наших руках. Найважливіший «меседж» цього блоку – це те, що ми прагнемо мати доступ до цих даних.
Пропоную розглянути цифрові стратегії, які стануть в нагоді центрам місцевої активності і громадським організаціям, а також методику формування та подальшого управління цифровими проектами громади. Ось їх стислий перелік:
Стратегія №1 – це розуміння повного циклу цифрового комунікаційного процесу.
Стратегія №2 - це ідентифікація цільової аудиторії, розуміння структури місцевої громади і наявних локальних активних цифрових ресурсів.
Стратегія №3 – це планування ресурсів як матеріальних, так і нематеріальних (road map for digital project), рекомендований мінімальний комплекс цифрових ресурсів для представництва громади у глобальній мережі Інтернет, обговорення послідовності роботи над проектом.
Стратегія №4 – крос-промоушн і правила розкрутки власних ресурсів, SEO для сайту, SMM-стратегії, розсилки новин і охоплення аудиторії, ефективна комунікація і зворотній зв’язок, підписки та інтеграція із сторонніми ресурсами, створення необхідних акаунтів НДО в профільних базах.
Стратегія №5 – це моніторинг та аналіз результативності використання ресурсів, допоміжних сайтів і сервісів для отримання аналітики, для поліпшення якості контенту і покращення роботи всього цифрового проекту.
Стратегія №6 – власність НДО, закони медійної грамотності та цифрової етики, дотримання авторських прав та охорона інтелектуальної власності в Інтернеті, розуміння обробки персональних даних і використання ліцензійного програмного забезпечення.
Стратегія №7 – це використання додаткових цифрових технологіій для розвитку громади.
Стратегія №8 – створення та використання бази контактів для проекту НДО, архівація, обмін данними, розсилки і інструменти нарощення цільового трафіку.
Стратегія №9 – тематика контенту сайту і його регулярне оновлення, знання та використання місцевих «фішок» для популяризації цифрових ресурсів громади. Висвітлення подій з життя громади, історій успіху, історії населеного пункту і плану його розвитку, туристичні об’єкти, ремесла та бізнес, екологія, відомі особистості, блогери, агенти впливу.
Стратегія №10 – проведення моніторингу сайтів органів місцевого самоврядування та експертизи зворотнього зв’язку з органами влади, ЗМІ, комунальними підприємствами та службами життєзабезпечення району. Інтеграція в новий сайт громади різних форм для звернень по принципу «єдиного вікна».
Ми слідуємо меті проектного підходу в розвитку громади, обговорення і реалізація ідеї створення інформаційно-консультативних центрів (ІКЦ) на базі місцевих закладів культури.
Як побудувати сайт, - це тема окремої роботи, окремої консультації. Але ж є, наприклад, можливість побудувати сайт на конструкторі «gromada.org.ua», або ж використати інший конструктор для створення сайтів. На сьогодні технології вже такі, що не треба працювати з кодом, вже є готові конструктори, які повинні виконувати стратегії, щоб це запрацювало і належало вам. Аналізуючи сайти ГО і громад, я можу додати, що ми зараз розробляємо платформу, де будуть їм надані готові модулі налаштування і так далі для автоматизації процесу створення сучасних сайтів. Вам треба буде тільки обрати потрібні модулі, функції, кольори, шрифти і тому подібне. Але є принципи, які повинні нами виконуватися: всі наші ресурси, сайти в першу чергу повинні бути зручними, доступними для всіх на будь-якому пристрої із обов’язковою наявністю адаптованої мобільної версії.
Рекомендую створити свою сторінку на сайті «Вікіпедія», адже громада сама може робити статті про місто Дніпро, чи про Малу Виску. І, наприклад, вчителька інформатики разом з вчителькою української мови зроблять цю сторінку, а вчителька англійської мови зробить ще й англійську версію статті. «Вікіпедія» – дуже потужний ресурс. Ось те, для чого нам будуть потрібні email-адреси. От є бібліотека, на сайті якої 50 користувачів і, скажімо, половина з них має електронну пошту. І ось бібліотека вже може поділитися з нами певною кількістю скриньок, на які ми можемо робити розсилку. Або за номерами телефонів можна створити Viber-групу. Є також безкоштовні сервіси, де вам дають до 2000 електронних адрес і ви можете надсилати потрібну вам інформацію. І не треба користуватися послугами людей, які використовують складні абревіатури «SІО» і пропонують створити базу даних, зробити розсилки за 150 доларів. Ось все те, що ми створюємо на сайтах, може моніториться і контролюватися. Є такий сервіс, куди ви вводите посилання на свій сайт і він вам буквально за 30 секунд «скаже», які проблеми має ваш сайт. Плюс є і для цього сайти – «чим цікавляться люди», «чим діляться люди». Все, що робиться людиною у веб-просторі може контролюватися і моніторитися. Що обов’язково треба сказати: не забутьте, якщо у вас є назва організації, то не полінуйтеся і зареєструйте торгову марку. Може це дещо дорого коштувати: на локальному рівні це буде коштувати 1000 гривень, в Києві дорожче, але можна розібратися самим. Відразу попереджаю: реєструйте торгову марку разом з її логотипом – це дуже важливо. Бажано – реєструйте назву і на англійській мові, бо якщо ви зареєструєте назву «веселка», то ця ж сама назва на англійській мові – вже зовсім інша назва.
Тепер трошки помріємо. Що буде мати наша платформа? Які інструменти можна дійсно запровадити на сайті? Адміністративні послуги можуть бути в онлайн режимі. Тобто можна буде просто подати запит і отримати довідку, план, виписку і тому подібне. Є вже багато сайтів, які ви просто повинні інтегрувати. Наприклад, якась бабуся буде знати, що є активна група школярів з вчителькою інформатики на базі бібліотеки, які зможуть допомогти бабусі. Це небайдужі люди, школярі, волонтери.
Актуальним питанням є створення цифрових версій карт ресурсів громади у вигляді інфографіки - проблем і побажань, планів розвитку територіальної громади (короткотермінового і довгострокового) та їх відображення на сайті громади. Для рішення соціальних проблем важливу роль відіграє інформація про позитивний досвід інших міст і громад, а також активна і пряма комунікація між всіма членами місцевої громади про стан справ, плани, і, зокрема, діяльність нашої партнерської ГО.
Доведено, що ефективність діяльності органів влади підвищується в тому випадку, якщо вона підкріплюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю. Є нагальна потреба у створенні сприятливих умов місцевим ГО для використання цифрових інформаційних ресурсів, моніторингу ресурсів вітчизняних і зарубіжних НДО, донорських програм та фондів, для запуску і оновлення власного цифрового проекту, ефективної комунікації та об’єднання зусиль місцевої громади, закладів культури, влади і бізнесу.
Отже, пропоную спільне обговорення проекту підтримки громадського інформаційно-консультативного центру (ІКЦ) на базі місцевого закладу культури, основними завданнями якого можуть бути:
1. Створення центру користування комп’ютерами та безкоштовного доступу до Wi-Fi мережі з власних смартфонів при умові реєстрації та ідентифікації, надання мешканцям офісної техніки і засобів зв'язку, можливості користуватися публічними базами даних та інше.
2. Навчання населення цифрової грамотності, сприяння підвищенню рівня кадрового потенціалу громадських організацій району, а також активне залучення вчителів інформатики і учнів навчальних закладів до волонтерства в ІКЦ. Створення команд за проектами, такими як технічний супровід комплексу ресурсів проекту зразка "562.dp.ua", дизайн та інформаційне наповнення/новини, комунікації з громадою, гаряча лінія, центр моніторингу і запитів, пошук правової та іншої інформації, контактів та перекладів.
3. Залучення навчальних закладів, компаній, ІТ-спеціалістів та використання їх розробок і сервісів для вирішення локальних потреб громади, передача технологій та ліцензійних інструментів безпосередньо в ІКЦ для їх самостійного адміністрування.
4. Перспектива започаткування бізнес-інкубатора і створення з його допомогою робочих місць шляхом залучення фахівців для навчання підприємництву і соціо-активності молодого покоління.
5. Перспектива виконання ІКЦ “парасолькових» функцій” – надання своєї технічної бази, організаційної підтримки і юридичного супроводу тим проектам незареєстрованих ініціативних груп, які отримали високу експертну оцінку, надання стартової підтримки новим НДО і таке інше.
6. Реалізація цифрової стратегії НДО по активному фандрейзингу - залученню коштів для реалізації місцевих програм з диверсифікованих джерел (місцевого бюджету, комерційних структур, міжнародних донорських організацій, меценатів), по підтримці корпоративного спонсорствоа та благодійності.
7. Реалізація конкретної корисної справи для громади - запровадження електронного та безпечного обміну даними, принципів життя без папірців, довідок і необхідності зайвий раз відвідувати державні органи. Адже нова система діджиталізації має спростити життя громадянам – бігати мають дані, а не люди. Звісно, ІКЦ та волонтери не повинні дублювати діяльність місцевого ЦНАПу по наданню адміністративних послуг, вони мають ефективно і швидко допомагати людям, пропонувати Інтернет-сервіси для кожного індивідуально (навіть із конфіденційним обслуговуванням персональних акаунтів), консультувати з найпопулярніших в громаді питань, написанню запитів, використання електронного цифрового підпису (https://ca.informjust.ua) та іншим.
8. Допомога публічному центру регіональної інформації про діяльність органів влади, громадській приймальні по наданню первинної правової допомоги. Використання інформації і можливостей Єдиного порталу адміністративних послуг (https://poslugy.gov.ua), системи отримання документів з державних реєстрів Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua), системи безоплатної правової допомоги «Я маю право!» (http://pravo.minjust.gov.ua/) та інших ресурсів для формування нової правової культури в нашому суспільстві.
Які переваги ми отримаємо від роботи наших організацій і цього центру? Звичайно, що через ці цифрові ресурси (це не тільки сайти, але й соцмережі, месенджери і все інше) встановлюються безпосередні зв’язки з членами всієї громади. Я дуже підтримував акцію «віддай свій уживаний телефон іншим», яка колись була у МТС. Ось вони прямо в центрі МТС приймали телефони, робили сертифікацію і передавали їх старшим людям, які не могли собі їх дозволити. Але ж треба ще купити пакет Інтернету, щоб та бабця мала хоч той «Viber», щоб та кнопка SOS, чи виклик поліції, чи піди отримай пенсію могла спрацювати.
У підсумку, сьогодні переваги в роботі громадських організацій та ІКЦ, які активно і якісно використовують цифрові ресурси в нових викликах часу, очевидні, ось тільки деяки з них:
• По-перше, через цифрові ресурси (сайт, соц. мережі, месенджери та інше) постійно налагоджуються та укріплюються зв'язки з членами всієї локальної громади, людьми найрізноманітніших професій, віку та віросповідання. Це дозволяє формувати громадську думку шляхом інтерактивної комунікації, об'єднувати усіх, хто хоче і може допомогти.
• По-друге, підвищується рейтинг популярності НДО, ініціативних груп, центрів місцевої активності, їх починання здобувають широку підтримку або обговорення, окремі локальні проекти популяризуються та просуваються на рівні країни.
• По-третє, ці громадські організації, можуть організувати співпрацю із спонсорами, бізнесом, органами місцевого самоврядування, швидче стати помітними і знайти додаткове фінансування.
• По-четверте, такі НДО мають можливість моніторити і контролювати ефективність діяльності сайтів органів влади по всій вертикалі, місцевого бізнесу і корпоративного сектору, а також служб життєзабезпечення району.
• По-п'яте, вони не забюрократизовані і, спілкуючись між собою та донорами, мають необхідність оперативного запровадження єдиного технологічного стандарту і підходу до використання ІТ-інструментів та технологій для соціуму, незалежно від рівня можливостей кожної громади, щоб один і той самий успішний продукт або рішення можна було розповсюдити на інші громади. Тобто, нова епоха діджиталізації дає ефективні можливості для спрощення, уніфікації та здешевлення цифрових процесів у громадах.
Тобто в нас у цьому величезна перевага над державним сектором. Нема чого чекати, час діяти. ІСКМ виступає сьогодні безпосередньо ініціатором створення технологічної платформи, на якій описані вище принципи, стратегії будуть реалізовані і результати цього, я дуже сподіваюся, ми скоро зможемо запровадити.
Валерій Луц, експерт-консультант, співзасновник ряду компаній у галузі захисту прав інтелектуальної власності та використання цифрового медійного контенту, м. Київ
*Більш детально ознайомитися з Матеріалами конференції Інституту соціокультурного менеджменту «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад»
