Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

«Сільська школа - центр соціальної активності громади» (Харківська область)*

  • Друк
    • Розвиток громад
    Read Time: 1 min
    Перегляди: 1420

    Микола Толстік: Керівник громадської організації «Школа життя». Досвід роботи в третьому секторі - 6 років.

    На початку 2000 року я став директором нашої сільської школи. І я, і діти, і вчителі й батьки прекрасно розуміли, що школа фактично розвалюється, а школа має свої педагогічні здобутки, традиції, у нас хороші випускники, - є навіть відомі на рівні області, зокрема, один з міністрів промисловості України був із нашої школи. Тож ми почали займатися, не те щоб громадською діяльністю, а почали саме відновлювати школу. Ми практично за свої гроші зробили котельню, без бюджетної підтримки, без нічого. А потім вже почали співпрацювати з місцевими благодійними фондами, різні політичні партії також нас в певних питаннях підтримували, але це було не часто і в основному, під час виборчих кампаній. Така вже українська політична практика.

    У 2009 році нашій школі пощастило, ми потрапили в програму розвитку ООН в Україні. Це у майбутньому нам дуже допомогло, спеціалісти проекту нас навчили всьому. Адже там були дуже гарні тренера, у нас в районі вони провили 4 тренінги, потім у Харкові. Ми їздили і вбирали всі знання, як губка . Тож, коли ми зрозуміли, що можемо розвиватися - знайшли гарних партнерів, і вже паралельно, коли тривав проект ПРООН, почали брати участь і в інших проектах.

    Я хочу підкреслити, що ми працюємо не тільки для школи, а й для  громади.  Наша школа просто  стала своєрідною платформою, центром для місцевих активістів. Наші інновації навіть на побутовому рівні односельці наслідують. Наприклад, ми встановили енергозберігаючий котел - отримали гарні результати економії -майже все село встановило такі котли у себе вдома. В селі такий центр, де відбувається неформальне планування розвитку села, обговорюються і пишуться проекти - один. І це наша школа. Декілька років назад була загроза, що сільську школу закриють. Тож, ми вирішили, що необхідно боротися - і провели адвокасі кампанію. Почали шукати союзників, щоб сприяли нам у цьому проекті - нас підтримала «Харківська правозахисна група». Ми звернулися до проекту «Збереження малокомплектних шкіл» і стали його учасниками. Також нас підтримав «Східноукраїнський центр масових ініціатив». Вони проводили грантовий конкурс «Збереження освітніх послуг у малих громадах», це програма фонду «Відродження» -«Громадянському суспільству - належне врядування». Це була адвокасі - кампанія. Тож, ми почали з того, що потрібно активізувати громаду, ми зібрали актив громади, дітей, батьків, організували й провели конкурс малюнків «Що буде з селом без школи». Потім ми зібрали всі малюнки, листи, підготували та випустили брошуру (50-60 екземплярів). Направили чиновникам. Ми за підтримки фонду «Відродження» повністю замінили меблі у двох класах. Цього не робили вже 40 років. Є навіть стаття по про нашу кампанію підтримки школи, її навіть фонд «Відродження» розмістив на своєму сайті. В результаті - школа в селі буде, її не ліквідують. Нам вдалося спільно з громадою провести ремонт шкільних вбиралень, чого також давно не робили, а керівництво районного відділу освіти запропонувало мені провести семінар на базі нашої школи, про способи збереження шкіл в невеличких населених пунктах.

    Вже декілька років до мене та моїх колег звертаються директори інших шкіл з проханнями надати консультації, допомогти оформити проект, маємо добрий рівень взаємодії з місцевими чиновниками -також спільно намагаємося реалізовувати проекти. Це свідчить і про рівень довіри громади, і підтверджує необхідність існування такого центру. Ми потрібні - це найголовніше.

    *Школа громадської участі для розвитку громади

    ІСКМ

    Related Articles

    Розвиток громад

    Ми говоримо алкоголю – ні *

    Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.

    Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.

    Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.

     

     

    Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.

     

    Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.

     

    Розвиток громад

    Етична діяльність - наш пріорітет *

    Будь-яка інформація - корисна, і рано чи пізно вона комусь знадобиться, а тому повинна осідати у місцях, які відвідують найрізноманітніші категорії населення, тобто у бібліотеках - вважає директор Павлоградської районної бібліотечної системи Світлана Прошко. Вона каже, що якщо хтось говорить про недоцільність збереження бібліотек у вік сучасних інформаційних технологій, то глибоко помиляється. Ці заклади залишаються місцями активізації громадян. її бібліотеку щодня відвідує 20-30 читачів і це при тому, що у Павлограді є ще й міська бібліотека, фонди якої значно більші за районні. Серед читачів - люди різноманітних професій і віку: службовці, пенсіонери, школярі і студенти, тощо. Цікавляться найрізноманітнішою літературою - від посібників для додаткових занять у школах, художньої літератури, до журналів і газет, причому періодику читають не тільки свіжу, а й з архівів.

    Значно почастішало відвідування бібліотеки після відкриття у ній інформаційно-консультаційного пункту (1КП). Цим павлоградці завдячують Дніпропетровському Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, який з 2002 року проводив тренінги для працівників культури сільських районів, які були спрямовані на створення ІКП. Повернувшись з такого тренінгу у Павлоград керівник районного відділу культури Наталя Рева запропонувала створити ІКП на базі районної бібліотечної системи і з часом він запрацював. У ньому зібрана навчально-методична і довідкова література з менеджменту недержавних організацій, база даних донорських організацій, інформація про діяльність громадських організацій України та інше.

    Світлана Прошко розповідає, що література ІКП з першого дня знайшла своїх читачів. Насамперед нею зацікавилися громадські організації, які звичайно знали про те, що існують Міжнародні Фонди, які надають гранти на вирішення соціальних проблем. Втім, правильно писати проекти могли лише одиниці, до того ж вони не ділилися своїми знаннями з іншими. Особливою популярністю серед інших користується методичний посібник по фандрейзингу. Світлана каже, що вже третій з них читачі "заносили", але головне, щоб він приносив користь. Поступово павлоградці почали писати проекти і окремі з них перемагають у конкурсах, а це значить, що соціальних проблем у регіоні стає менше.

    Світлана Прошко особисто вже написала чотири проекти, утім поки що їй не "фортунить" - жоден з них не пройшов. Великі надії покладала вона на проект „Інтернет для публічних бібліотек", яким було передбачено встановлення п'ятьох комп'ютерів з виходом в Інтернет у бібліотеках району. На одному комп'ютері мали працювати люди з обмеженими фізичними можливостями. До речі, у її бібліотеці досі немає комп'ютера, що сильно гальмує роботу.

    Зараз Світлана Прошко, разом з громадською організацією "Надія", яка об'єднує матерів дітей-інвалідів працює над створенням проекту "Ми також маємо право на життя", яким передбачено створення Центру реабілітації і адаптації для дітей-інвалідів дитинства.

    А ще Світлані хочеться організувати Центр для талановитих дітей - сиріт і напівсиріт, в якому шліфували б їх майстерність. Серед цих дітей є дуже багато талановитих художників і поетів, та через матеріальний стан вони не можуть розвивати свої здібності.

    *- НДО-Інформ №4(28), 2004р.

    Розвиток громад

    Розвиток громади*

    Даний курс адресований фахівцям, щоб допомогти їм оволодіти базовими знаннями та вміннями з розвитку громади. В результаті вивчення курсу „Розвиток громади" слухачі мають усвідомити роль громади в громадянському суспільстві з точки зору вирішення соціальних проблем на місцевому рівні.

    Вивчення курсу „Розвиток громади" дозволить майбутнім фахівцям оволодіти наступними практичними вміннями:

    • визначати та розуміти' потреби громади;

    • визначати критерії сталості громади;

    • налагоджувати стосунки в громаді на основі довіри та співпраці;

    • формувати кореневі групи;

    • розробляти програми з розвитку громади;

    • залучати ресурси та союзників;

    • фасилітувати процес розвитку місцевих громад.

    Історичні етапи виникнення громадянського суспільства в Україні. Друга половина дев'ятнадцятого століття: роль товариства „Просвіта" в підвищенні культурного, освітнього рівня селянства; утворення перших кооперативів та кредитних спілок; спортивні та протипожежні спілки для молоді; спілки по навчанню селян методам господарювання. Початок 20 століття: розвиток осередків „Просвіти" на східній Україні; розвиток та поширення кооперативів; виникнення скаутської організації „Пласт". Деякі елементи громадянського суспільства у комуністичний період: неформальна мережа спільних об'єднань, спрямованих на задоволення певних потреб та прагнень. Сучасний етап: НДО як основа громадянського суспільства.

    Громада як група людей, що об'єднана сталими взаєминами з метою покращення себе та світу, в якому вони живуть.

    Види громад: сільська; сусідська; громади з особливими потребами (наприклад, громада людей з вадами зору); громади, що мають спільне етичне та культурне походження; громади, що мають спільне переконання або спільні інтереси.

    Соціальний, політичний, економічний та культурний аспект життя громади.

    Структура громади: серце - пересічні люди, які взяли на себе обов'язок працювати разом над поліпшенням громади; люди і організації, які працюють з „серцем" і з волонтерськими групами щоб стимулювати і підтримувати процеси розвитку громади; регіональні загальнодержавні владні структури, які створюють позитивне або негативне середовище для процесів розвитку громади; міжнародні сили та зовнішні умови, що впливають на розвиток громадянського суспільства.

    Зв'язок між розвитком громади та розвитком громадянського суспільства.

    Сталість громади як її здатність виконувати свої функції ефективно, результативно, впродовж тривалого часу.

    Критерії сталості громади: економічне забезпечення, екологічна безпека, соціальна справедливість та добробут, залучення громадян та відповідальність, інституційна ефективність, культурна життєздатність.

    Характеристика критеріїв сталості.

    Економічне забезпечення. Здорова та диверсифікована економіка, що адаптується до змін, забезпечує економічний добробут мешканців. Наявність різноманітних бізнесових установ, безпечних для довкілля. Бізнес забезпечує освіту задля пристосування до майбутніх потреб, надає робочі місця та надає працівникам можливість мати право голосу у вирішенні цих питань.

    Екологічна безпека. Збереження природних функцій, ландшафту, природних ресурсів. Стала громада знаходиться у гармонії з природними системами шляхом зменшення та переробки відходів з метою їх нешкідливої утилізації.

    Соціальна справедливість та добробут. Підтримка прагнення людей до добробуту, безпеки. Забезпеченість товарами та послугами. Збереження різноманітних соціальних та культурних систем та уникнення соціальної напруги завдяки справедливому розподілу коштів та пільг.

    Залучення громадян та відповідальність. Залучення громадян до досягнення консенсусу, громадянської відповідальності.

    Інституційна ефективність. Вплив бізнесових установ, різноманітних групи представників громади, засобів масової інформації та пересічних громадян на процес управління через участь у ньому.

    Культурна життєздатність. Використання громадою різноманітних установ та заходів задля збереження та збагачення своєї культурної спадщини.

    Розвиток громади як шлях до розв'язання людських проблем, який допомагає групам людей налагодити стосунки на основі довіри, співпраці.

    Процес змін людських систем, його основні аспекти: фундаментальна модель, критична маса, взаємозв'язок, створення позитивної альтернативи, конфлікт. Використання цих аспектів для підтримки розвитку громади.

    Технологія вивчення та розуміння потреб громади.

    Сприяння процесу змін, роль фасилітатора в цьому процесі. Використання напруги в громаді. Фактори, що спричиняють підвищення напруги; конфлікти між особами та проблемами; невідповідність прав та обов'язків; відчуття ізольованості; потреби створення місцевої економіки; потреби створення можливостей для розвитку особи; криза молоді, тощо. Сприяння консультаціям.

    Збереження єдності та здорових взаємин між людьми: сприяння формуванню кореневих груп; формування спільного бачення.

    Практичні аспекти діяльності громади як постійний процес її розвитку: напруга, спілкування і консультація, розбудова кореневої групи, програми розвитку, залучення ресурсів та союзників, створення організації.

    Напруга в громаді як джерело змін у ній. Перешкоди, котрі можуть виникнути, якщо напруга не буде проявлятися. Шляхи виявлення напруги, усвідомлення проблем.

    Спілкування як умова для виявлення напруги в громаді та ідентифікація широкого спектру проблем та ідей. Консультування з людьми, які відіграють ключову роль в житті громади.

    Кореневі групи як громадська комісія, створена для розв'язання певної проблеми, що стосується громади. Структура кореневої групи. Визначення групою напрямків дії і послідовне згуртування інших груп.

    Програма як певний розпорядок роботи та поведінки, сформований професіоналами (елітою громади) для членів громади. Програмний цикл: оцінка потреб і постановка цілей; укладання планів; впровадження (діяльність); моніторинг і оцінка.

    Розробка програм з розвитку громади: дослідження шляхом участі; планування та оцінка; налагодження стосунків з людьми; пошук ресурсів; створення ефективних організацій розвитку громади.

    Шляхи залучення ресурсів та союзників. Роль громадських фондів в процесі забезпечення розвитку громади.

    Виникнення організацій як реальний символ змін в громаді. Організація як центр концентрації зусиль громади. Еволюція розвитку організації- від професійного контролю і керівництва через створення можливостей перейти до контролю над процесами розбудови громади членами самої громади.

    Заходи по захисту процесів розвитку людини та громади.

    Вітчизняний та закордонний досвід розвитку громади.

    Література.

    1. Громади України: на шляху відродження. / Відповідальний за випуск К Гуріненко—К.: 2002.

    2. Гураль П. Через розвиток територіальних громад -до громадянського суспільства. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002,27-29 травня.

    3. Мавко П. Прояви та форми громадянського суспільства у самоврядних територіальних громадах України: досвід програми „Партнерство громад"

    (1999-2001 рр.). // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    4. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. / За ред. Гуріненка К. - К.: Ай-Бі, 2002.

    5. Розвиток сільської громади через активізацію використання інтелектуального потенціалу громади. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    6. Софій О., Кліманська Л. Громада. Громадянське суспільство. Держава. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    7. Фонды для локального сообщества. / Дайджест. -К.: Центр филантропии, 2000.

    * - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціфльних проблем на місцевому рівні", с.6

    Розвиток громад

    На користь громаді *

    Проект “Підтримка громадських ініціатив” був реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) протягом 2009 року за підтримки Фонду імені Стефана Баторія й Фонду Форда. Важливим компонентом проекту став конкурс міні-грантів. Усього на конкурс було подано дев’ять проектних заявок. Незалежна експертна комісія, яка керувалася критеріями актуальності, реалістичності й іноваційності визначила чотири проекти, що одержали фінансування.

    ІСКМ вважає компонент прозорості та публічності в реалізації будь-яких заходів, проектів надзвичайно важливим, тому оприлюднює основні кількісні та якісні показники, що були отримані в результаті реалізації проектів, котрі стали переможцями конкурсу. Також до уваги читачів пропонуються матеріали, що підготували керівники та активісти організацій-переможців конкурсу.

    Основні кількісні показники за результатами конкурсу соціальних проектів:

     

    ПОКАЗНИКИ

     

    ПРОЯВ

     

    Загальний бюджет проектів (грн.)

     

    38905,00

     

    Фінансування ІСКМ (грн.)

     

    18720,00

     

    Ресурси залучені з інших джерел (грн.)

     

    20185,00

     

    Висвітлення проектної діяльності в ЗМІ (кількість сюжетів та статей)

     

    11

     

    Висвітлення проектної діяльності на інтернет-сторінках (кількість матеріалів)

     

    20

     

    Проведено заходів

     

    15

     

    Кількість учасників заходів

     

    148

     

    Проведено досліджень

     

    2

     

    Розробка видань

     

    4

     

    Наклад видань (прим.)

     

    1630

     

    Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.

     

    Другим заходом був круглий стіл на тему: «Ви маєте про нас знати». У засіданні «круглого столу» взяли участь представники управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської обласної дер-жавної адміністрації, відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Кіровоградської обласної організації інва-лідів, Кіровоградської облас-ної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка, Кіровог-радського УВП УТОС, Центру соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини, Кіровоградського обласного осередку УСІ та представники ЗМІ. Захід мав на меті знайти нові можливості допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями, ефективні шляхи та способи вирішення проблеми байдужого ставлення суспільства до таких дітей, привернути увагу громадськості до цієї теми.

     

    Учасники «круглого столу» обгово-рювали актуальні проблеми дітей (підлітків) з обмеженими функціональними можливостями, ділились успіхами, досвідом роботи у подоланні цих труднощів.

     

    Про роль держави та державних програм у покращенні життя дітей з вадами здоров’я розповідали Шатна Лідія Францівна (управління освіти і науки обласної державної адміністрації), Глобенко Ірина Вікторівна (управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації), Камишева Ольга Михайлівна (відділ сім’ї та молоді міської ради).

    Питання байдужості суспільства до людей з обмеженими функціональними можливостями, психологічні проблеми дітей з вадами здоров’я піднімали у своїх виступах Боришпіль Олег Вікторович та Шелудяков Володимир (Кіровоградський обласний осередок УСІ), ділились особистими успіхами у житті, адже ці люди теж пройшли нелегкий шлях до проявлення себе і повноправності у суспільстві. Та найважливішим здобутком цього заходу стало налагодження добрих  дружніх відносин з усіма учасниками круглого столу, висловлені цікаві і цінні ідеї для покращення життя інвалідів. Все це допомагатиме ГО ТІМО «Відкриті двері» в майбутній роботі.

    Не менш важливою складовою проекту став тренінг, проведений психологом, провідним спеціалістом Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Мирною Ріммою Володимирівною. У тренінгу взяли участь десять дітей (10-15 років) з вадами здоров’я. Саме для них проведено комплекс вправ: малювання пастелями, пальчиковими фарбами, ліплення з пластиліну. У процесі роботи діти познайомились, відкрились. В такій невимушеній обстановці вони відчули себе вільно, стали більш впевненими у собі. В цілому весь комплекс вправ був спрямований на те, щоб діти стали більш розкутими, позбулись комплексів меншовартості (адже і вони можуть самостійно, власними руками творити), навчились вільно спілкуватись з однолітками, а в подальшому житті – більш впевнено почували себе в суспільстві, знайшли свої інтереси і місце. Результати роботи за проектом висвітлені на сайтах ТІМО “Відкриті двері” та ОЮБ ім. Бойченка.

    Всі, хто брав участь у реалізації зазначеного проекту з великою вдячністю згадують тих людей та організації, які присвятили їм та проекту багато часу і сил. Партнерську допомогу надали: Сергій Михайлович Подорожний (голова Кіровоградської обласної організації інвалідів), Олег Володимирович Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка. Їх допомога була надзвичайно цінною. ГО ТІМО «Відкриті двері» висловлює безмежну вдячність всім цим людям за їх небайдужість і чуйність.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.