Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Як створити центр місцевої активності*

  • Друк
    • Центри місцевої активності
    Read Time: 1 min
    Перегляди: 3388

    Володимир Орос

    Учасник «Школи громадської участі – 1» Центр молоді «ДОБРО» м. Добропілля, Донецька область

    Наша організація була відкрита у 2010 році. Через певний час я потрапив на одну конференцію, що проходила в місті Ірпінь, на якій було багато виступаючих, і з огляду на їх виступи здавалося, що це наукова конференція, але потім, як виявилося, це були громадські активісти, які мали вже багаторічний досвід і пройшли певні школи, де здобули знання роботи у громадському секторі. І ось для мене Інститут соціокультурного менеджменту став школою, який потім передав до центру «Ахалар», який став для мене вже своєрідним вузом, і зараз я вже співпрацюю із Західноукраїнським ресурсним центром, який став для мене вже місцем практики. В майбутньому планую вже сам навчати нових громадських активістів, на основі набутих знань.

    Декілька років ми намагалися доказати місцевій владі, що у місті є потреба створення певного простору для вільного зібрання людей. І першою «ластівкою» допомоги, що промайнула, це коли я отримав на тренінгу Інституту соціокультурного менеджменту збірник про Центри місцевої активності, де матеріал був детально розписаний саме з наукової точки зору. Ми показали даний збірник відділу культури, який потім передав його профільному заступнику мера, де врешті решт вирішили при Будинку культури відкрити Центр місцевої активності. Центр місцевої активності став місцем для зібрання людей, які хочуть поділитися своїм досвідом, вмінням чи просто цікаво провести час з дітьми. Але реалізація цілі відкриття Центру місцевої активності мала тернистий шлях. Чотири роки ми тільки-но і намагалися пояснити важливість даної ідеї, тож коли місцева влада та бізнес зрозуміли, що у цьому є потреба, ми дещо навіть були не готові до даного рішення, оскільки багатолітнє непорозуміння виснажило нас. Все ж таки, коли ми приступили до реалізації відкриття, ми зіткнулися з проблемою недостачі саме із громадського сектору. Тобто людей, які приходили та допомагали будувати вистачало, а людей, які мали б проводити певні заходи – не вистачало і заповнити заходами принаймні тиждень було важко. Тому ми зібрали декілька громадських організацій, наприклад, м. Горлівки, де досить ефективно працював молодіжний парламент, вони створили молодіжний центр, тож вони нам надали корисні поради, що і як потрібно робити. Все ж таки декілька місцевих організацій об’єдналися, завдяки чому вже пішли більш дені перегово

    Наш Будинок культури належить Міністерству вугільної промисловості, а шахту орендувала компанія ДТЕК, відповідно, разом із будинком культури. Тому відкриваючи Центр місцевої активності у нас в якості бізнесу була саме компанія ДТЕК, зі сторони влади – депутати та начальник відділу культури. Ми намагалися з’ясувати, що їм необхідно, громадським організація та чого потребує громада. Коли ми знайшли точки дотику, було вирішено надати приміщення на безоплатній основі, лише ремонт був зроблений за наші кошти. На проведення ремонтних робіт ми самостійно збирали кошти серед знайомих та небайдужих до ідеї. Ми зустрічали багато скептиків, які стверджували, що це лише відмивання грошей і тому подібне. До ремонту зацікавлені люди залучалися на годину, дві, тобто у кого була яка можливість, чи то після роботи прийти допомогти, чи у вхідні приходили ремонтувати. Отже, власними та волонтерськими силами ми привели приміщення до ладу.

    До офіційного відкриття Центру місцевої активності долучилися місцева влада та компанія ДТЕК, що так чи інакше мали зиск з цього. Не офіційне відкриття ми провели у формі дитячого свята, яке відвідало більше 150 осіб. На призи за участь у конкурсах ми також самостійно назбирали кошти, апаратуру нам надала музикальна школа. Наступне до чого ми приступили, це заповнення простору цього Центру. Першим було організовано кіноклуб, де проводилися обговорення, що є важливим явищем у громаді. Потім був створений дитячий клуб, перша половина дня присвячена роботі з дітьми. Усі захоти поводяться безкоштовно, ми не просимо у влади коштів і намагаємося отримувати фінансування через гранти. Ми провели тренінги для наших активістів, на даний момент виграно три проекти.

    Навколо Будинку культури є парк, у якому ми проводили суботник, до участі залучали усю громаду. У нас існує сумісна діяльність місцевої громади та переселенців. Добропілля стало своєрідним центром для трьох районів, в інших районах функціонують гуманітарні штаби, які за нашої підтримки виграли апаратуру. Тимчасово у Центрі надається гуманітарна допомога. Проводяться заняття з арт-терапії, саме цій тематиці був присвячений один із наших проектів. Ми побачили, що арт-терапевтичні заняття допомагають людям розкритися, повернутися до життя й стають корисними для громади. Дана ідея першочергово орієнтувалася на жінок з метою перетворення свого хобі у бізнес.

    Чотири громадські організації, міська рада і компанія ДТЕК взяли участь у створенні Центру місцевої активності. Наразі ми виходимо на етап того, що Центр буде працювати на повну потужність.

    *Матеріали_другої_Національної_Конференції_Соціальна_анімація_для_розвитку_культури_та_громад_2015

    ІСКМ

    Related Articles

    Глосарій

    А

    Авторитарний стиль управління - одноосібне, жорстке прийняття керівником всіх рішень, суворий контроль за виконанням рішень із загрозою покарання, відсутність інтересу до співробітника як до особи.

    Адвокація, Адвокасі англ. Advocacy — термін з практики діяльності громадських організацій США, який означає кампанію, направлену на представництво і захист прав та інтересів певної соціальної групи. Об`єктом впливу для адвокасі-компанії є державні установи; мета впливу - здійснення певних структурних змін (наприклад, прийняття законів) щодо групи, інтереси якої лобіюються.

    Активність соціальна - англ. activity, social; нім. Aktivitaet, soziale - сукупність форм людської діяльності, свідомо орієнтованої на вирішення завдань, що стоять перед суспільством, класом, соціальною групою в даний історичний період. В якості суб'єкта А.с. може виступати особистість, колектив, соціальна група, шар, клас, суспільство в цілому. А. с. проявляється в різних сферах: трудовій, суспільно-політичній, у сфері культури та побуту.

    Альтруїзм - поняття, що визначає форми поведінки людини, орієнтовані на задоволення чужих інтересів без свідомого урахування їхньої корисності для себе.

    Аніматор - це людина, яка живе на території громади, має бажання, знання й уміння, а також особистий практичний досвід у питаннях розвитку громади. Основне призначення цієї людини - створювати для членів громади сприятливі умови в просування їхніх ініціатив. Аніматори допомагають громаді зробити процес розвитку громади більш продуктивним: надають технічну, організаційну, фінансову підтримку й діляться тими знаннями, уміннями й навичками, яких бракує громаді.

    Анімація - має латинське походження (anima - вітер, повітря, душа; animatus - натхнення) і означає наснагу, одухотворення, стимулювання життєвих сил, залучення до активності.

    Анімація в сфері розваг - організація дозвілля в готелях, на корпоративних заходах, дитячих святах; напрямок, що припускає особисту участь відпочиваючих у культурно-масових заходах.

    Анкета - це організований набір питань, що у сукупності розкривають проблему або бік проблеми і що тим самим дозволяє одержати потрібну інформацію.

     

    Розвиток громад

    Ми говоримо алкоголю – ні *

    Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.

    Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.

    Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.

     

     

    Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.

     

    Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.

     

    Розвиток громад

    Розвиток громади*

    Даний курс адресований фахівцям, щоб допомогти їм оволодіти базовими знаннями та вміннями з розвитку громади. В результаті вивчення курсу „Розвиток громади" слухачі мають усвідомити роль громади в громадянському суспільстві з точки зору вирішення соціальних проблем на місцевому рівні.

    Вивчення курсу „Розвиток громади" дозволить майбутнім фахівцям оволодіти наступними практичними вміннями:

    • визначати та розуміти' потреби громади;

    • визначати критерії сталості громади;

    • налагоджувати стосунки в громаді на основі довіри та співпраці;

    • формувати кореневі групи;

    • розробляти програми з розвитку громади;

    • залучати ресурси та союзників;

    • фасилітувати процес розвитку місцевих громад.

    Історичні етапи виникнення громадянського суспільства в Україні. Друга половина дев'ятнадцятого століття: роль товариства „Просвіта" в підвищенні культурного, освітнього рівня селянства; утворення перших кооперативів та кредитних спілок; спортивні та протипожежні спілки для молоді; спілки по навчанню селян методам господарювання. Початок 20 століття: розвиток осередків „Просвіти" на східній Україні; розвиток та поширення кооперативів; виникнення скаутської організації „Пласт". Деякі елементи громадянського суспільства у комуністичний період: неформальна мережа спільних об'єднань, спрямованих на задоволення певних потреб та прагнень. Сучасний етап: НДО як основа громадянського суспільства.

    Громада як група людей, що об'єднана сталими взаєминами з метою покращення себе та світу, в якому вони живуть.

    Види громад: сільська; сусідська; громади з особливими потребами (наприклад, громада людей з вадами зору); громади, що мають спільне етичне та культурне походження; громади, що мають спільне переконання або спільні інтереси.

    Соціальний, політичний, економічний та культурний аспект життя громади.

    Структура громади: серце - пересічні люди, які взяли на себе обов'язок працювати разом над поліпшенням громади; люди і організації, які працюють з „серцем" і з волонтерськими групами щоб стимулювати і підтримувати процеси розвитку громади; регіональні загальнодержавні владні структури, які створюють позитивне або негативне середовище для процесів розвитку громади; міжнародні сили та зовнішні умови, що впливають на розвиток громадянського суспільства.

    Зв'язок між розвитком громади та розвитком громадянського суспільства.

    Сталість громади як її здатність виконувати свої функції ефективно, результативно, впродовж тривалого часу.

    Критерії сталості громади: економічне забезпечення, екологічна безпека, соціальна справедливість та добробут, залучення громадян та відповідальність, інституційна ефективність, культурна життєздатність.

    Характеристика критеріїв сталості.

    Економічне забезпечення. Здорова та диверсифікована економіка, що адаптується до змін, забезпечує економічний добробут мешканців. Наявність різноманітних бізнесових установ, безпечних для довкілля. Бізнес забезпечує освіту задля пристосування до майбутніх потреб, надає робочі місця та надає працівникам можливість мати право голосу у вирішенні цих питань.

    Екологічна безпека. Збереження природних функцій, ландшафту, природних ресурсів. Стала громада знаходиться у гармонії з природними системами шляхом зменшення та переробки відходів з метою їх нешкідливої утилізації.

    Соціальна справедливість та добробут. Підтримка прагнення людей до добробуту, безпеки. Забезпеченість товарами та послугами. Збереження різноманітних соціальних та культурних систем та уникнення соціальної напруги завдяки справедливому розподілу коштів та пільг.

    Залучення громадян та відповідальність. Залучення громадян до досягнення консенсусу, громадянської відповідальності.

    Інституційна ефективність. Вплив бізнесових установ, різноманітних групи представників громади, засобів масової інформації та пересічних громадян на процес управління через участь у ньому.

    Культурна життєздатність. Використання громадою різноманітних установ та заходів задля збереження та збагачення своєї культурної спадщини.

    Розвиток громади як шлях до розв'язання людських проблем, який допомагає групам людей налагодити стосунки на основі довіри, співпраці.

    Процес змін людських систем, його основні аспекти: фундаментальна модель, критична маса, взаємозв'язок, створення позитивної альтернативи, конфлікт. Використання цих аспектів для підтримки розвитку громади.

    Технологія вивчення та розуміння потреб громади.

    Сприяння процесу змін, роль фасилітатора в цьому процесі. Використання напруги в громаді. Фактори, що спричиняють підвищення напруги; конфлікти між особами та проблемами; невідповідність прав та обов'язків; відчуття ізольованості; потреби створення місцевої економіки; потреби створення можливостей для розвитку особи; криза молоді, тощо. Сприяння консультаціям.

    Збереження єдності та здорових взаємин між людьми: сприяння формуванню кореневих груп; формування спільного бачення.

    Практичні аспекти діяльності громади як постійний процес її розвитку: напруга, спілкування і консультація, розбудова кореневої групи, програми розвитку, залучення ресурсів та союзників, створення організації.

    Напруга в громаді як джерело змін у ній. Перешкоди, котрі можуть виникнути, якщо напруга не буде проявлятися. Шляхи виявлення напруги, усвідомлення проблем.

    Спілкування як умова для виявлення напруги в громаді та ідентифікація широкого спектру проблем та ідей. Консультування з людьми, які відіграють ключову роль в житті громади.

    Кореневі групи як громадська комісія, створена для розв'язання певної проблеми, що стосується громади. Структура кореневої групи. Визначення групою напрямків дії і послідовне згуртування інших груп.

    Програма як певний розпорядок роботи та поведінки, сформований професіоналами (елітою громади) для членів громади. Програмний цикл: оцінка потреб і постановка цілей; укладання планів; впровадження (діяльність); моніторинг і оцінка.

    Розробка програм з розвитку громади: дослідження шляхом участі; планування та оцінка; налагодження стосунків з людьми; пошук ресурсів; створення ефективних організацій розвитку громади.

    Шляхи залучення ресурсів та союзників. Роль громадських фондів в процесі забезпечення розвитку громади.

    Виникнення організацій як реальний символ змін в громаді. Організація як центр концентрації зусиль громади. Еволюція розвитку організації- від професійного контролю і керівництва через створення можливостей перейти до контролю над процесами розбудови громади членами самої громади.

    Заходи по захисту процесів розвитку людини та громади.

    Вітчизняний та закордонний досвід розвитку громади.

    Література.

    1. Громади України: на шляху відродження. / Відповідальний за випуск К Гуріненко—К.: 2002.

    2. Гураль П. Через розвиток територіальних громад -до громадянського суспільства. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002,27-29 травня.

    3. Мавко П. Прояви та форми громадянського суспільства у самоврядних територіальних громадах України: досвід програми „Партнерство громад"

    (1999-2001 рр.). // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    4. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. / За ред. Гуріненка К. - К.: Ай-Бі, 2002.

    5. Розвиток сільської громади через активізацію використання інтелектуального потенціалу громади. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    6. Софій О., Кліманська Л. Громада. Громадянське суспільство. Держава. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.

    7. Фонды для локального сообщества. / Дайджест. -К.: Центр филантропии, 2000.

    * - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціфльних проблем на місцевому рівні", с.6

    Розвиток громад

    На користь громаді *

    Проект “Підтримка громадських ініціатив” був реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) протягом 2009 року за підтримки Фонду імені Стефана Баторія й Фонду Форда. Важливим компонентом проекту став конкурс міні-грантів. Усього на конкурс було подано дев’ять проектних заявок. Незалежна експертна комісія, яка керувалася критеріями актуальності, реалістичності й іноваційності визначила чотири проекти, що одержали фінансування.

    ІСКМ вважає компонент прозорості та публічності в реалізації будь-яких заходів, проектів надзвичайно важливим, тому оприлюднює основні кількісні та якісні показники, що були отримані в результаті реалізації проектів, котрі стали переможцями конкурсу. Також до уваги читачів пропонуються матеріали, що підготували керівники та активісти організацій-переможців конкурсу.

    Основні кількісні показники за результатами конкурсу соціальних проектів:

     

    ПОКАЗНИКИ

     

    ПРОЯВ

     

    Загальний бюджет проектів (грн.)

     

    38905,00

     

    Фінансування ІСКМ (грн.)

     

    18720,00

     

    Ресурси залучені з інших джерел (грн.)

     

    20185,00

     

    Висвітлення проектної діяльності в ЗМІ (кількість сюжетів та статей)

     

    11

     

    Висвітлення проектної діяльності на інтернет-сторінках (кількість матеріалів)

     

    20

     

    Проведено заходів

     

    15

     

    Кількість учасників заходів

     

    148

     

    Проведено досліджень

     

    2

     

    Розробка видань

     

    4

     

    Наклад видань (прим.)

     

    1630

     

    Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.

     

    Другим заходом був круглий стіл на тему: «Ви маєте про нас знати». У засіданні «круглого столу» взяли участь представники управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської обласної дер-жавної адміністрації, відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Кіровоградської обласної організації інва-лідів, Кіровоградської облас-ної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка, Кіровог-радського УВП УТОС, Центру соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини, Кіровоградського обласного осередку УСІ та представники ЗМІ. Захід мав на меті знайти нові можливості допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями, ефективні шляхи та способи вирішення проблеми байдужого ставлення суспільства до таких дітей, привернути увагу громадськості до цієї теми.

     

    Учасники «круглого столу» обгово-рювали актуальні проблеми дітей (підлітків) з обмеженими функціональними можливостями, ділились успіхами, досвідом роботи у подоланні цих труднощів.

     

    Про роль держави та державних програм у покращенні життя дітей з вадами здоров’я розповідали Шатна Лідія Францівна (управління освіти і науки обласної державної адміністрації), Глобенко Ірина Вікторівна (управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації), Камишева Ольга Михайлівна (відділ сім’ї та молоді міської ради).

    Питання байдужості суспільства до людей з обмеженими функціональними можливостями, психологічні проблеми дітей з вадами здоров’я піднімали у своїх виступах Боришпіль Олег Вікторович та Шелудяков Володимир (Кіровоградський обласний осередок УСІ), ділились особистими успіхами у житті, адже ці люди теж пройшли нелегкий шлях до проявлення себе і повноправності у суспільстві. Та найважливішим здобутком цього заходу стало налагодження добрих  дружніх відносин з усіма учасниками круглого столу, висловлені цікаві і цінні ідеї для покращення життя інвалідів. Все це допомагатиме ГО ТІМО «Відкриті двері» в майбутній роботі.

    Не менш важливою складовою проекту став тренінг, проведений психологом, провідним спеціалістом Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Мирною Ріммою Володимирівною. У тренінгу взяли участь десять дітей (10-15 років) з вадами здоров’я. Саме для них проведено комплекс вправ: малювання пастелями, пальчиковими фарбами, ліплення з пластиліну. У процесі роботи діти познайомились, відкрились. В такій невимушеній обстановці вони відчули себе вільно, стали більш впевненими у собі. В цілому весь комплекс вправ був спрямований на те, щоб діти стали більш розкутими, позбулись комплексів меншовартості (адже і вони можуть самостійно, власними руками творити), навчились вільно спілкуватись з однолітками, а в подальшому житті – більш впевнено почували себе в суспільстві, знайшли свої інтереси і місце. Результати роботи за проектом висвітлені на сайтах ТІМО “Відкриті двері” та ОЮБ ім. Бойченка.

    Всі, хто брав участь у реалізації зазначеного проекту з великою вдячністю згадують тих людей та організації, які присвятили їм та проекту багато часу і сил. Партнерську допомогу надали: Сергій Михайлович Подорожний (голова Кіровоградської обласної організації інвалідів), Олег Володимирович Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка. Їх допомога була надзвичайно цінною. ГО ТІМО «Відкриті двері» висловлює безмежну вдячність всім цим людям за їх небайдужість і чуйність.

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010р.