В ідеалі, будь-яка діяльність має бути організованою, раціональною, спрямованою на позитивний результат, а отже, планованою. Таким чином, плануванню підлягає й діяльність організації із залучення ресурсів. Але перед плануванням організація повинна розробити документ, який має містити наступне.
Мета. У формулюванні мети необхідно максимально пояснити суть існування вашої організації.
Місія. Місія повинна мітити чіткі, вимірювальні і мотиваційні цілі. Це – досяжна довготривала ціль.
Стратегія. В стратегії визначається підхід, який ваша організація застосує для досягнення своєї мети.
Стратегічний план. В стратегічному плані описується, яким чином ви збираєтесь реалізувати вашу стратегію.
Виходячи зі своїх програмних завдань, організація та її керівні органи приймають рішення, розробляють або ініціюють програми та проекти. Недостатнє планування заважає успіху в реалізації завдань чи мети організації; надмірне планування призводить до інертності в діяльності із залучення ресурсів, гальмування ініціативи і творчих методів, а також до бюрократизації організації, що збільшує вторинні видатки організації. Ефективне планування, мобілізуючи всі ресурси, заохочує обачливий ризик, дозволяє його мінімізувати. Це допомагає організації скористатися кожною нагодою, щоб просуватися до мети.
Розпочинаючи пошук додаткових джерел фінансування для своєї організації, ви повинні дати оптимальні відповіді на наступні запитання:
Які проблеми ми вирішуємо? Що отримаємо в результаті?
Які ресурси потрібні для очікуваних результатів?
Скільки та яких ресурсів не вистачає для отримання очікуваних результатів?
Де можна отримати ці ресурси?
Як їх отримати оптимально?
Як бути впевненим, що потенційні донори виконають свої обіцянки?
Першим кроком у процесі успішного залучення коштів для вирішення конкретних проблем вашої організації є написання проекту, чітке визначення його цілей та завдань, опис очікуваних результатів. Ефективне оформлення і подання ваших ідей у вигляді детально розробленого проекту тому донорові, який може їх профінансувати, дасть вам можливість бути переконливим і аргументовано відповідати на всі запитання, які можуть виникнути при зустрічі з потенційним донором.
Для того, щоб підготувати себе психологічно до здійснення подібної діяльності, треба пам’ятати кілька постулатів фандрейзинг:
- щоб переконати у чомусь інших, ви повинні бути переконані в цьому самі;
- фандрейзинг – це не просто пошуки та прохання про гроші, а ваша робота, спрямована на здійснення вашою організацією певної місії, для виконання якої потрібні гроші;
- фандрейзинг не повинен вступати у протиріччя з високим призначенням організації та з її базовим завданням. Процес залучення ресурсів не має призводити до втрати ціннісних орієнтирів для діяльності вашої організації, до розмивання ваших цілей або до відходу від генеральної ліній розвитку.
Процес планування має таке ж важливе значення, як і сам план. Крім того, необхідно бути готовим до зміни плану, аби скористатися новими можливостями, що з’являються. Плануванню передує аналіз, шляхом якого неприбуткова організація визначає, чи готова вона до залучення коштів. Аналіз відбувається через:
- з’ясування і узагальнення попереднього досвіду (чи знань) із залучення капіталу;
- узагальнення інформації про попередніх донорів, з’ясування їх теперішніх можливостей;
- аналіз інформації про потенційних нових донорів;
- з’ясування та обґрунтування внутрішніх потреб організації та програм для розвитку громади.
Результатом ефективного аналізу є інформація про навколишнє середовище (політичне, економічне, соціальне), а також його оцінка. Вони є основою для прийняття рішення. Рішення передбачає визначення бюджету, «ринку пожертв», засобів і термінів використання.
Під час планування може виникнути складність: більшість наявних програм фінансування не дуже добре узгоджуються з реальними потребами громади. Можливості одержання коштів завжди пов’язані з певними обмеженнями. Вони, як правило, бувають трьох видів:
Обмеження на речі, на які донори можуть виділити кошти. Деякі донори дають гроші на обладнання, таке як комп’ютери, а інші не дають. Більшість донорів пропонують кошти на конкретні види діяльності, такі як боротьба зі споживанням шкідливих речовин, пропаганда здорового способу життя серед дітей і підлітків і т.д. Доки ваші пропозиції не узгоджуватимуться з проблемами, на вирішення яких донори готові дати гроші, кошти ви не одержите.
Отже, ваше завдання в тому, щоб спланувати таку програму, яка водночас відповідає потребам громади і не суперечить директивам донорських організацій.
Гроші. Майже завжди існують жорсткі обмеження на суми, які ви можете одержати. Донори (або фонди) здебільшого хочуть переконатися, що громада певною мірою бере участь у реалізації пропонованого проекту. Пропозиції, які подаються у партнерстві двох або більше організацій, мають більше шансів одержати кошти на фінансування. Грошей майже завжди не вистачає, тому ваше завдання полягає в тому, щоб розробити такий проект, який може допомогти задовольнити потреби громади (звичайно, не всі), використовуючи ті ресурси, які можна залучити з різних джерел, включаючи і ймовірний фонд.
Час. Більшість програм фінансування обмежуються вузькими часовими рамками (від одного до двох років). Проблема в тому, щоб розробити такий проект, який може використати кошти донора для свого початкового розвитку і зможе вижити і розвиватися після закінчення фінансування.
За матеріалами Західноукраїнського ресурсного центру
Навчальний посібник «Фандрейзинг»
Львів, 2010
Зоряна Стоцько
