Децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста.
Це – аксіома для кожного пересічного європейця. "Я б хотів, щоб ви зрозуміли, що створення місцевого самоврядування – це один з елементів побудови західної цивілізації", – говорить один з польських реформаторів Єжи Стемпень.
Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.
За результатами дослідження участі громадськості в реформі місцевого самоврядування (див*), опитані громадські активісти вважають, що мешканці громад погоджувались на об’єднання територіальної громади тому, що вони хотіли отримати потужний бюджет (78,7%), сподівались на покращення соціальних послуг (59,6%) та на те, що реформа допоможе зробити громаду заможною (22,5%). Опитані представники влади громад надали аналогічні аргументи.
Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем.
Представники вже об’єднаних територіальних громад позитивно оцінюють реформу та її наслідки. Якість та доступність соціальних послуг в їх селах та селищах покращилась після об’єднання (71,5%); бюджет об’єднаної територіальної громади збільшився в декілька разів (67,8%); додаткові кошти активно використовуються на ремонт шкіл, лікарень, ремонтуються дороги, тощо.(60,4%).
Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування. І саме на цих трьох напрямках зосереджені сьогодні зусилля українців.
Проблеми реформи: необізнаність жителів з перспективами реформи, їх пасивність, розчарування станом справ у країні, високий рівень недовіри до влади, недостатня інформованість про реформу (48%); законодавство значно відстає від темпів, які вона набрала в регіонах (22%); негативний вплив районної та обласної влади. Опитані зазначили, що вони відчували тиск від районної влади, яка виступала проти реформи (17%); непослідовність та нерішучість державної влади у просуванні реформи (6%).
Участь мешканців громад у реформі. 42,4% представників влади вважають, що місцева рада зацікавлена і постійно консультується з мешканцями, а 46,2% опитаних представників громадськості вважають, що місцева рада лише ситуативно залучає мешканців до процесу прийняття рішень або практично не залучає їх.
Серед громадських експертів 33,3% вважають, що мешканці зацікавлені та беруть активну участь у процесах прийняття рішень місцевою владою, а 62,1%, навпаки, стверджують, що мешканці взагалі не виявляють інтересу до місцевої політики.
Крім того, громадськість вважає (49,4%), що місцева рада дослухається до мешканців у процесі прийняття рішень, хоча 31,9% стверджують, що місцева рада лише іноді враховує думку мешканців у прийнятті рішень.
Згідно даних Мінрегіону, в Україні вже на початок 2017 року до складу новоутворених об'єднаних територіальних громад увійде близько 15% від загальної кількості органів місцевого самоврядування.
Здійснювати реформу потрібно правильно, опираючись на вже перевірений досвід. Особливості процесу децентралізації, технології та методи роботи з громадою – це та інформація, якою повинні насититися громадські активісти вже об’єднаних територіальних громад, або тих які тільки планують об’єднатися. Потужну інформаційно-методичну базу можна знайти за посиланням: http://decentralization.gov.ua/library/category/tag/manuals
Джерела:
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ: реформа №1 [аналітичні записки]
*Дослідження було проведено в 46 територіальних громадах (ТГ) Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Луганської, Миколаївської та Одеської областей. Окрім опитування 597 громадських активістів та 69 інтерв’ю із представниками влади, в межах дослідження експерти проаналізували місцеві нормативно-правові акти, публікації на сайтах і в місцевих ЗМІ. Дослідження проводили фахівці Одеського інституту соціальних технологій та ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та партнерських організацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.
