• соціальна незахищеність найвразливіших категорій громадян (ветерани, інваліди, самотні матері, безпритульні діти, особи без певного місця проживання та ін.);
• поширення ВІЛ-інфекції, СНІДу, алкоголізму, наркоманії;
• скорочення тривалості життя в результаті екологічних катастроф, відсутності ефективної системи охорони здоров'я населення, профілактики захворювань та пропаганди здорового способу життя;
• відсутність стабільних ресурсів для відродження та розвитку національної культури, духовності, охорони та утримання об'єктів культури, пам'яток історії та архітектури;
• низький рівень самоорганізації громадян за місцем проживання;
• ріст безробіття та ін.
Своєрідність сучасного етапу розвитку українського суспільства полягає в тому, що в даний час виникає багато громадських недержавних організацій (НДО), котрі готові брати активну участь у соціальних перетвореннях.
Коли проблема безробіття загострилась, за ЇЇ рішення окрім державних центрів і приватних кадрових організацій узялася й громадськість. На базі благодійної організації Фундація ім. князів-благодійників Острозьких, що в м.Рівному, створився інформаційний центр з працевлаштування.
Центр займається також питаннями працевлаштування наших громадян в Україні. Створено базу даних вільної робочої сили та роботодавців. Чільне місце відведено підготовчій роботі: проводяться консультації та тренінги («Написання резюме», «Методика продажу», «Методика ведення ділової розмови», «Технологія працевлаштування»). Аналізуються спеціальності тих, хто потребує роботи, вивчається ступінь необхідності цих професій на ринку праці, спрямовується пошук замовників саме на ці спеціальності. Аналіз здійснюється щомісяця, база даних поповнюється щодня.
Інформаційний центр з працевлаштування в м.Рівне об'єднався з громадськими центрами зайнятості Житомира, Луцька, Львова та АР Крим. Завдяки цій мережі уже сьогодні вирішуються проблеми багатьох зневірених людей.
Іший приклад рішення проблем взято з практики роботи громадських організацій Львівської області.
Організація ЛОБОІ (Львівське обласне благодійне об"єднання інвалідів) займається благодійною діяльністю і соціальним захистом інвалідів усіх категорій. Одним із основних напрямків діяльності є випуск та розповсюдження серед інвалідів Всеукраїнської газети «Повір у Себе», на сторінках якої висвітлюються актуальні проблеми з життя інвалідів, подається інформація про основи їх соціальної захищеності згідно Законодавства України, публікуються статті про діяльність інших громадських організацій інвалідів.
Іншим не менш важливим напрямком діяльності ЛОБОІ є активна участь у розробці та впорядкуванню довкілля у напрямку потреб інвалідів.
Організація ЛОБОІ час від часу проводить акції, мета яких - привернути увагу громадськості до діяльності, спрямованої на реабілітацію інвалідів. Так, наприклад, під час акції «Дивись на мене як на рівного» інваліди масово організували і продемонстрували свої вміння та навички активної реабілітації. Захід був підтриманий представниками влади, котрі зрозуміли, що їх авторитет не може зростати, якщо вони не підтримають громадські організації та не братимуть участі у пошуці варіантів спільного рішення проблем інвалідів.
Третю ілюстрацію взято з досвіду Білоруських НДО. З метою працевлаштування інвалідів та надання пільгових перукарських послуг громадська організація БелАПДИиМИ на основі договору з Територіальним центром соціального обслуговування сім'Т і дітей Клецького району відкрила «соціальну» перукарню, куди було працевлаштовано інвалідів. Крім того, члени малозабезпечених сімей, інваліди, учасники війни обслуговуються у перукарні з 30% знижкою. (8;).
З наведених прикладів можна сформулювати висновки:
І. Позитивний досвід рішення соціальних проблем мається як в Україні, так і в інших посттоталітарних країнах.
2. Ці проблеми вирішуються як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.
3. В рішенні соціальних проблем беругь участь не тільки держава, бізнес, а й самі громадяни і в першу чергу ті, котрі є членами НДО.
* - Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рівні - Кіровоград:ІСКМ, 2003 - 116с., розділ 1.
