Інтерв'ю з учасницею "Школи громадської участі-3" Любов'ю Дячук (ГО “Нове життя 2009”, с .Довжки Славутського р-ну Хмельницької обл). Любов розповіла про діяльність будинку культури в умовах децентралізації.
Інтерв'ю з учасницею "Школи громадської участі-3" Любов'ю Дячук (ГО “Нове життя 2009”, с .Довжки Славутського р-ну Хмельницької обл). Любов розповіла про діяльність будинку культури в умовах децентралізації.
Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, яка виникла в 2000 році, а в 2001 році була офіційно зареєстрована.
Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.
Основними напрямками діяльності ІСКМ:
Основні тематичні пріорітети ІСКМ:
Основні форми роботи ІСКМ:
Найвищим органом управління ІСКМ є Загальні Збори, які обирають і контролюють діяльність президента (віце-президента), Ради і Ревізійної комісії. Цей найвищий орган визначає основні напрямки діяльності ІСКМ. У перервах між Загальними Зборами основним органом є Рада, яка обирає Правління. Оперативне керівництво здійснює президент, що має право підписувати документи від імені ІСКМ. Ревізійна комісія контролює діяльність Правління, президента, Ради і підзвітна Загальним Зборам. У лютому 2006 року діяльність ІСКМ перевірялася Кіровоградським обласним управлінням юстиції і визнана як така, що відповідає нормам українського законодавства. В 2005 та 2008 роках в організації здійснювався зовнішній аудит (висновок позитивний, результати надавались Фондам Євразія та Баторія, відповідно). Діяльність ІСКМ підтримується або підтримувалась: Фондом Євразія, ІСАР „Єднання”, Фундацією прав людини, Міжнародним Фондом „Відродження”, Фондом ім. Стефана Баторія, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, Міністерством екології та природних ресурсів Ураїни, Комітетом виборців України, Фондом Східної Європи, UNITER, NATO, Фондом ім. Ч.С.Мота, Європейським Союзом, а також благодійними пожертвами громадян та бізнесу.
Із грудня 2013 року Інститут соціокультурного менеджменту є членом Європейської мережі організацій громад (European Community Organizing Network - www.econnet.eu).
Контактна інформація:
Електрона адреса: adm.iscm@gmail.com
Адреса офісу: офіс №1 (2 поверх), вул. Олега Ольжича (колишня Гайдара), 75-а, м. Кропивницький, 25026
Керівник: Абрамов Л.К.
Веб-ресурси: www.lacenter.org.ua, www.lac.org.ua
Сторінка ІСКМ в мережі Facebook
Група "Центри місцевої активності України"
Розбудова культурного середовища на засадах взаємодії із громадським суспільством. Реалізація проекту «Спільний шлях у майбутнє»
В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.
Україна, як країна, що інтегрується у світове, в т.ч. європейське, співтовариство має вивчати позитивний міжнародний досвід щодо розбудови культурного середовища та використовувати прийнятні для України міжнародні стандарти та європейські підходи до реформування у сфері культури.
Історія людського суспільства часто запам'ятовується нащадками своїми переломними моментами. Однак, парадокс даного явища полягає в тому, що сучасники часто не в змозі помітити й оцінити важливість змін, що відбуваються. Саме в такій ситуації, з погляду автора опинилися в цей момент одні з найбільш відомих і авторитетних громадських організацій України - Ресурсні центри (РІД). Як відомо, протягом останніх восьми років РЦ у регіонах були одними з найбільш відомих і активно працюючих організацій. Однак для стороннього спостерігача, об'єктивно оцінити результати їхньої діяльності досить складно, оскільки соціальні зміни, каталізатором яких стали дані організації, часто здійснюються через діяльність їхніх клієнтів - регіональних громадських організацій. Можливо саме тому, досить розповсюдженою є думка, що ресурсні центри є сервісними організаціями.
Як не дивно це звучить, дане твердження одночасно є й правильним і не правильним. В першу чергу тому, що надання технічних послуг регіональним НДО є однією з помітних форм діяльності таких організацій. Однак, далеко не єдиною і, на думку автора, не найважливішою. До такого висновку можна прийти, ознайомившись із діяльністю, наприклад Центра підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ) - ресурсного центра для НДО Кіровоградського регіону. Тим більше, що авторові легше це зробити з досить високим ступенем об'єктивності, оскільки він може оцінити роботу Центру як зсередини (робота в цій організації з 1998-2002), так і ззовні (з 2003 року робота в іншій громадській організації - Інститут соціокультурного менеджменту). Якщо говорити коротко, то всю діяльність ЦПТІ можна розділити на два напрямки, які у свою чергу включатимуть безліч складових елементів, а саме:
1. Розвиток суспільного сектора регіону.
2. Створення в суспільстві сприятливих умов для діяльності громадських організацій. Більш докладний опис роботи ЦПТІ та і
будь-якого іншого РЦ зайняло б не одну сотню сторінок, що ніяк не відповідає формату статті. Однак є дуже вірний вічний принцип, що дозволяє правильно оцінити роботу будь-якої організації «по справах судить їх». Які ж головні досягнення даної організації за період її роботи як ресурсний центр (1999-2004):
1. У регіоні підготовлені професійні кадри для громадських організацій, які активно працюють і досягли значних успіхів у вирішенні соціальних проблем, залученні ресурсів і т.д. (Знам'янский Центр виховання молоді «Чайка», Олександрійський районний благодійний центр і ін.)
2. У партнерстві з державними установами культури створена інформаційно-методична мережа по активізації місцевих громад.
3. Створено методичну базу з підготовки місцевих суспільних активістів (програми, підручники, довідники й ін.).
4. Професійно й активно діють партнери ЦПТІ, яким делегована частина функцій організації (Інститут соціокультурного менеджменту, що взяв на себе функцію посилення інформаційного впливу суспільного сектора в регіоні, роботу з журналістами й т.д.).
5. Завдяки співробітництву з міністерством культури й мистецтв створені сприятливі умови для реалізації програми довгострокового партнерства НДО України й державних установ культури.
6. Модель партнерства з державними установами культури розповсюджена в інших регіонах (Миколаїв, Дніпропетровськ і т.д.).
7. Створено інформаційні механізми, які активно використовуються громадськими організаціями, експертами, журналістами і т.д. («Віртуальний ресурсний центр» -www.ngo.org.ua «Соціальна лабораторія» - www.socclab.org.ua, «3-й сектор і 4-я влада» - www.presscat.org.ua).
Цей перелік можна було б продовжувати дуже довго, а стосовно до всіх ресурсних центрів він став би, можливо, нескінченним, однак найважливішим з того, що відбулося з ЦПТІ та іншими ресурсними центрами - це те, що із сервісної організації Центр перетворився в соціальну лабораторію, що розробляє, апробує на регіональному рівні й передає партнерам для подальшого поширення ефективні соціальні технології. Все це було б неможливим без високої кваліфікації персоналу даної організації. Тут не можна не згадати величезну роль, що зіграв у цьому процесі Фонд Євразія, що протягом тривалого часу не тільки фінансував діяльність ЦПТІ й інших ресурсних центрів, й постійно навчав працівників ресурсних центрів із залученням найкращих фахівців.
Із усього сказаного можна зробити висновок, що ЦПТІ й інші ресурсні центри стали каталізатором суспільної активності на регіональному рівні. На даний час вони мають величезний досвід роботи, підготовлений персонал, авторитет у місцевому середовищі. Завдяки цьому ресурсні центри цілком упевнено можуть перетнути свою історичну мить «між минулим і майбутнім», залишаючись при цьому, хоч і в новій якості, але як і раніше необхідними для суспільства.
* - НДО-Інформ №2 (26), 2004
Психологи вважають, що потяг до наркотичних речовин з'являється у людини тоді, коли між цілями та засобами їх досягнення виникає невідповідність. Найчастіше це трапляється у молодому віці, коли людина тільки входить у доросле життя таким чином, найбільш незахищеною від наркотиків стає молодь. Найвищим же, на думку фахівців, ризик захворіти на наркоманію є у двох соціальних крайностей: дуже багатих, або ж дуже бідних. І ті й інші, мають багато зайвого часу і повну відсутність подальших орієнтирів для розвитку. Втекти від реалій життя вони намагаються за допомогою наркотиків. Як правило, ставши на шлях залежності, такі особи починають пропагувати вживання наркотичних речовин серед своїх однолітків. Щоб не допустити, або ж звести до мінімуму, негативний вплив наркоманів на підростаюче покоління, спеціалісти соціальних служб для молоді проводять у молодіжному середовищі різні інформаційно-просвітницькі заходи. Минулого року таких в області було проведено півтисячі. На пропаганду здорового способу життя спрямовано і видання працівниками служби листівок, плакатів та буклетів. Напередодні дня боротьби із наркозалежністю злободенній темі було присвячено засідання Кіровоградського прес-клубу. Про ефект від проведених заходів говорять соціологічні дослідження. За оголошеними під час засідання даними Едуард Клюєнко, про негативний вплив наркотиків на організм людини знає сімдесят п'ять відсотків опитаної кіровоградської молоді. До позитивних відносить той факт, що всі вони виступають проти легалізації будь-яких наркотичних речовин. В тому числі і легких. Відтак, спеціалісти переконані, що більшість підростаючого покоління зі своєю позицією, щодо наркотиків, вже визначилась .3 тими ,хто, все ж таки, у залежність потрапив, працює обласний благодійний фонд "Повернення до життя". У деяких спальних районах Кіровограда та Знам’янки працівниками фонду реалізується програма заміни шприців, в ході якої з наркозалежними проводяться індивідуальні бесіди. Спільно з обласним центром соціальних служб для молоді фондом також створено регіональний центр ресоціолізації наркозалежної молоді. Знаходиться він у селі Плоське, Знам'янського району. Поки що центр має у своєму розпорядженні лише дві кімнати для реабілітації, але організатори сподіваються на розширення програми. Взагалі, гостра тема не залишила на засіданні жодного байдужого і дуже швидко перейшла у дискусію. Після декількох годин дебатів учасники прес-клубу все ж таки дійшли висновку, що скільки б з підростаючим поколінням фахівці не працювали - головна відповідальність за виховання дитини ,як і раніше лежить на сім'ї.
* - НДО-Інформ №2 (26), 2004
На сайті 44 гостей та користувачі відсутні