НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «СПІЛЬНИЙ ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ»
Проект «Спільний шлях в майбутнє» був реалізований Інститутом соціокультурного менеджменту за підтримки програми UNITER, Pact. Inc., USAID спільно з партнерами:
Дата реалізації проекту: 01. 11. 2009 - 31.10.2011
Мета проекту «Спільний шлях в майбутнє» полягала у зміцненні організаційних можливостей громадських організацій на рівні місцевих громад шляхом створення можливостей для розвитку центрів місцевої активності на базі існуючих будинків культури.
Основні завдання, які ІСКМ та партнери мали виконати під час реалізації Національного проекту:
Хронологія проекту:
Назва діяльності |
Дата |
Координаційна зустріч представників громадських-партнерів проекту «Спільний шлях у майбутнє» та представників “Антикризової програми” МФ “Відродження”, м. Київ |
16 листопада 2009 |
Дослідження «Діяльність будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад», Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська та Чернігівська області. |
1 грудня 2009 - 28 лютого 2010 |
Пресс-конференція «Спільний шлях у майбутнє», м. Кіровоград |
22 грудня 2009 |
Скайп-конференція.Обговорення проекту «Трансформування закладів культури в осередки громадської активності та залучення творчих колективів до благодійництва» (Міжнародний фонд «Відродження»; антикризова програма), можливість взаємодії антикризової програми МФВ та проекту ІСКМ Спільний шлях у майбутнє, м. Кіровоград |
24 грудня 2009 |
Комунікативна зустріч: «Організація взаємодії в рамках Національного проекту «Спільний шлях у майбутнє», м. Київ |
26, 27 січня |
Публікація та розповсюдження бюлетеню «НДО – Інформ» №1 (36), Україна |
січень 2010 |
Підписання угоди про взаємодію з Міністерством культури і туризму України. |
8 лютого 2010 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню «НДО – Інформ» №2(37), Україна |
26 березня 2010 |
Круглий стіл «Суспільство та заклади культури шляхи та методи ефективної взаємодії», м. Кіровоград |
13 квітня 2010 |
Видання та розповсюдження звіту про дослідження «Діяльність будинків культури по задоволенню потреб територіальних громад», Україна |
Квітень 2010 |
Публікація буклету проекту |
Квітень 2010 |
Прес-конференція «Суспільство та заклади культури:шляхи та методи ефективної взаємодії» м. Чернігів |
23 червня 2010 |
Круглий стіл «Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодії» м. Чернігів |
24 червня 2010 |
Тренінг "Менеджмент орієнтований на результат" для членів організації, м. Кіровоград |
26, 27 червня 2010 |
Прес-клуб "Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодii", м. Миколаїв |
13 липня 2010 |
Круглий стіл "Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодii", м. Миколаїв |
13 липня 2010 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню «НДО – Інформ» №3(38), Україна |
Липень 2010 |
Публікація та розповсюдження книги «Центр місцевої активності на базі будинку культури: методологія та технологія розвитку територіальної громади» , Україна |
Вересень 2010 |
Комунікативна зустріч партнерів проекту«Підготовка до Національної конференції «Реформування закладів культури у рамках проекту «Спільний шлях у майбутнє» , м. Київ |
17-18 вересня 2010 |
Круглий стіл «Вивчення досвіду діяльності Центрів місцевої активності на базі закладів культури» (в межах стажування представників Донецького обласного навчально-методичного центру культури), м. Олександрія, Кіровоградської області |
26 жовтня 2010 |
Національна конференція «Реформування закладів культури», м. Київ |
29-30 листопада 2010 |
Публікація та розповсюдження другого виданнякниги «Центр місцевої активності на базі будинку культури: методологія та технологія розвитку територіальної громади» |
Грудень 2010 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню«НДО – Інформ» №1(40), Україна |
Січень 2011 |
Комунікативна зустріч партнерів проекту «Удосконалення нормативних документів, що регулюють діяльність закладів культури в напрямку створення сприятливих умов для Центрів місцевої активності» у рамках проекту «Спільний шлях у майбутнє» |
23-24 лютого 2011 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню«НДО – Інформ» №2(41), Україна |
Квітень 2011 |
Круглий стіл «Суспільство та заклади культури:шляхи та методи ефективної взаємодії» м.Дніпропетровськ |
19 квітня 2011 |
Прес-конференція «Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодії» м. Дніпропетровськ |
19 квітня 2011 |
Круглий стіл «Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодії»м. Рівне |
21 червня 2011 |
Прес-конференція«Суспільство та заклади культури: шляхи та методи ефективної взаємодії»м. Рівне |
21 червня 2011 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню «НДО-Інформ» №3(42) |
Червень 2011 |
Комунікативна зустріч партнерів проекту «Удосконалення нормативних документів, що регулюють діяльність закладів культури в напрямку створення сприятливих умов для Центрів місцевої активності» |
19-20 жовтня 2011 |
Публікація та розповсюдження бюлетеню «НДО-Інформ» №5(44) |
Жовтень 2011 |
Подання до Міністерства культури України «Пропозицій щодо удосконалення примірного Положення про клубний заклад» |
Надіслано 31 жовтня 2011 року |
|
|
Данный материал представляет собой Раздел ІІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К. - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).
Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели — укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:
1 этап — Мотивационно-подготовительный
II этап — Организационный. Это этап поддержки ПГО ресурсным центром на базе информационно-консультативной сети, созданной в РДК.
III этап — Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.
IV этап — Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторного партнерства.
Опишем каждый из перечисленных выше этапов.
Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью — вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.
Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:
• ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;
• постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;
• изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;
• презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.
Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды.
На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений, мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторного сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.
Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:
1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.
2. Возможности и перспективы социального партнерства.
З. Диалог общественных организаций и клубных работников.
Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.
ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.
Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве. После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консультантами-методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно методическими материалами.
Второй этап — организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.
В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:
• Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных ИГО
• Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.
Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется оправдавшая себя традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала “Школа лидеров для НГО”.
Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий — два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочитаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.
Параллельно с работой «Школы лидеров для НГО» будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисньих услуг и пр. При этом, одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения — методисты ИКП — на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.
Третий этап — корректирующий — внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой — учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.
Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему плану:
1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов — 1-З месяц.
2. Проведение семинара для методистов — 4 месяц.
З. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ — 4-6 месяц.
4. Пополнение библиотеки ИКП постоянно.
Четвертый этап мы назвали творческим — на этом этапе региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение.
Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторного партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз — комплект офисной техники.
Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.
Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.
Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.
Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.
Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.
* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.
Даний курс адресований фахівцям, щоб допомогти їм оволодіти базовими знаннями та вміннями з розвитку громади. В результаті вивчення курсу „Розвиток громади" слухачі мають усвідомити роль громади в громадянському суспільстві з точки зору вирішення соціальних проблем на місцевому рівні.
Вивчення курсу „Розвиток громади" дозволить майбутнім фахівцям оволодіти наступними практичними вміннями:
• визначати та розуміти' потреби громади;
• визначати критерії сталості громади;
• налагоджувати стосунки в громаді на основі довіри та співпраці;
• формувати кореневі групи;
• розробляти програми з розвитку громади;
• залучати ресурси та союзників;
• фасилітувати процес розвитку місцевих громад.
Історичні етапи виникнення громадянського суспільства в Україні. Друга половина дев'ятнадцятого століття: роль товариства „Просвіта" в підвищенні культурного, освітнього рівня селянства; утворення перших кооперативів та кредитних спілок; спортивні та протипожежні спілки для молоді; спілки по навчанню селян методам господарювання. Початок 20 століття: розвиток осередків „Просвіти" на східній Україні; розвиток та поширення кооперативів; виникнення скаутської організації „Пласт". Деякі елементи громадянського суспільства у комуністичний період: неформальна мережа спільних об'єднань, спрямованих на задоволення певних потреб та прагнень. Сучасний етап: НДО як основа громадянського суспільства.
Громада як група людей, що об'єднана сталими взаєминами з метою покращення себе та світу, в якому вони живуть.
Види громад: сільська; сусідська; громади з особливими потребами (наприклад, громада людей з вадами зору); громади, що мають спільне етичне та культурне походження; громади, що мають спільне переконання або спільні інтереси.
Соціальний, політичний, економічний та культурний аспект життя громади.
Структура громади: серце - пересічні люди, які взяли на себе обов'язок працювати разом над поліпшенням громади; люди і організації, які працюють з „серцем" і з волонтерськими групами щоб стимулювати і підтримувати процеси розвитку громади; регіональні загальнодержавні владні структури, які створюють позитивне або негативне середовище для процесів розвитку громади; міжнародні сили та зовнішні умови, що впливають на розвиток громадянського суспільства.
Зв'язок між розвитком громади та розвитком громадянського суспільства.
Сталість громади як її здатність виконувати свої функції ефективно, результативно, впродовж тривалого часу.
Критерії сталості громади: економічне забезпечення, екологічна безпека, соціальна справедливість та добробут, залучення громадян та відповідальність, інституційна ефективність, культурна життєздатність.
Характеристика критеріїв сталості.
Економічне забезпечення. Здорова та диверсифікована економіка, що адаптується до змін, забезпечує економічний добробут мешканців. Наявність різноманітних бізнесових установ, безпечних для довкілля. Бізнес забезпечує освіту задля пристосування до майбутніх потреб, надає робочі місця та надає працівникам можливість мати право голосу у вирішенні цих питань.
Екологічна безпека. Збереження природних функцій, ландшафту, природних ресурсів. Стала громада знаходиться у гармонії з природними системами шляхом зменшення та переробки відходів з метою їх нешкідливої утилізації.
Соціальна справедливість та добробут. Підтримка прагнення людей до добробуту, безпеки. Забезпеченість товарами та послугами. Збереження різноманітних соціальних та культурних систем та уникнення соціальної напруги завдяки справедливому розподілу коштів та пільг.
Залучення громадян та відповідальність. Залучення громадян до досягнення консенсусу, громадянської відповідальності.
Інституційна ефективність. Вплив бізнесових установ, різноманітних групи представників громади, засобів масової інформації та пересічних громадян на процес управління через участь у ньому.
Культурна життєздатність. Використання громадою різноманітних установ та заходів задля збереження та збагачення своєї культурної спадщини.
Розвиток громади як шлях до розв'язання людських проблем, який допомагає групам людей налагодити стосунки на основі довіри, співпраці.
Процес змін людських систем, його основні аспекти: фундаментальна модель, критична маса, взаємозв'язок, створення позитивної альтернативи, конфлікт. Використання цих аспектів для підтримки розвитку громади.
Технологія вивчення та розуміння потреб громади.
Сприяння процесу змін, роль фасилітатора в цьому процесі. Використання напруги в громаді. Фактори, що спричиняють підвищення напруги; конфлікти між особами та проблемами; невідповідність прав та обов'язків; відчуття ізольованості; потреби створення місцевої економіки; потреби створення можливостей для розвитку особи; криза молоді, тощо. Сприяння консультаціям.
Збереження єдності та здорових взаємин між людьми: сприяння формуванню кореневих груп; формування спільного бачення.
Практичні аспекти діяльності громади як постійний процес її розвитку: напруга, спілкування і консультація, розбудова кореневої групи, програми розвитку, залучення ресурсів та союзників, створення організації.
Напруга в громаді як джерело змін у ній. Перешкоди, котрі можуть виникнути, якщо напруга не буде проявлятися. Шляхи виявлення напруги, усвідомлення проблем.
Спілкування як умова для виявлення напруги в громаді та ідентифікація широкого спектру проблем та ідей. Консультування з людьми, які відіграють ключову роль в житті громади.
Кореневі групи як громадська комісія, створена для розв'язання певної проблеми, що стосується громади. Структура кореневої групи. Визначення групою напрямків дії і послідовне згуртування інших груп.
Програма як певний розпорядок роботи та поведінки, сформований професіоналами (елітою громади) для членів громади. Програмний цикл: оцінка потреб і постановка цілей; укладання планів; впровадження (діяльність); моніторинг і оцінка.
Розробка програм з розвитку громади: дослідження шляхом участі; планування та оцінка; налагодження стосунків з людьми; пошук ресурсів; створення ефективних організацій розвитку громади.
Шляхи залучення ресурсів та союзників. Роль громадських фондів в процесі забезпечення розвитку громади.
Виникнення організацій як реальний символ змін в громаді. Організація як центр концентрації зусиль громади. Еволюція розвитку організації- від професійного контролю і керівництва через створення можливостей перейти до контролю над процесами розбудови громади членами самої громади.
Заходи по захисту процесів розвитку людини та громади.
Вітчизняний та закордонний досвід розвитку громади.
Література.
1. Громади України: на шляху відродження. / Відповідальний за випуск К Гуріненко—К.: 2002.
2. Гураль П. Через розвиток територіальних громад -до громадянського суспільства. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002,27-29 травня.
3. Мавко П. Прояви та форми громадянського суспільства у самоврядних територіальних громадах України: досвід програми „Партнерство громад"
(1999-2001 рр.). // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
4. Практичний посібник для тренерів з розвитку громади. / За ред. Гуріненка К. - К.: Ай-Бі, 2002.
5. Розвиток сільської громади через активізацію використання інтелектуального потенціалу громади. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
6. Софій О., Кліманська Л. Громада. Громадянське суспільство. Держава. // Науково-практична конференція „Громадянське суспільство: досвід та філософія розвитку в сучасній Україні" / Тези доповідей. Львів: 2002, 27-29 травня.
7. Фонды для локального сообщества. / Дайджест. -К.: Центр филантропии, 2000.
* - посібник "Програми підготовки кадрів для системи інформаційно-методичного забезпечення процесу вирішення соціфльних проблем на місцевому рівні", с.6
На сайті 47 гостей та користувачі відсутні