Відео матеріали

Данный материал представляет собой Раздел ІІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К. - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).


Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели — укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:
1 этап — Мотивационно-подготовительный
II этап — Организационный. Это этап поддержки ПГО ресурсным центром на базе информационно-консультативной сети, созданной в РДК.
III этап — Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.
IV этап — Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторного партнерства.
Опишем каждый из перечисленных выше этапов.
Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью — вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.
Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:
• ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;
• постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;
• изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;
• презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.
Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды.
На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений, мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторного сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.
Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:
1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.
2. Возможности и перспективы социального партнерства.
З. Диалог общественных организаций и клубных работников.
Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.
ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.
Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве. После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консультантами-методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно методическими материалами.
Второй этап — организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.
В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:
• Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных ИГО
• Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.
Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется оправдавшая себя традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала “Школа лидеров для НГО”.
Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий — два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочитаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.
Параллельно с работой «Школы лидеров для НГО» будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисньих услуг и пр. При этом, одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения — методисты ИКП — на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.

Третий этап — корректирующий — внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой — учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.
Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему плану:
1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов — 1-З месяц.
2. Проведение семинара для методистов — 4 месяц.
З. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ — 4-6 месяц.
4. Пополнение библиотеки ИКП постоянно.
Четвертый этап мы назвали творческим — на этом этапе региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение.
Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторного партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз — комплект офисной техники.
Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.

Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.

Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.

Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.

Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.

Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.

* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.

Проект “Підтримка громадських ініціатив” був реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) протягом 2009 року за підтримки Фонду імені Стефана Баторія й Фонду Форда. Важливим компонентом проекту став конкурс міні-грантів. Усього на конкурс було подано дев’ять проектних заявок. Незалежна експертна комісія, яка керувалася критеріями актуальності, реалістичності й іноваційності визначила чотири проекти, що одержали фінансування.

ІСКМ вважає компонент прозорості та публічності в реалізації будь-яких заходів, проектів надзвичайно важливим, тому оприлюднює основні кількісні та якісні показники, що були отримані в результаті реалізації проектів, котрі стали переможцями конкурсу. Також до уваги читачів пропонуються матеріали, що підготували керівники та активісти організацій-переможців конкурсу.

Основні кількісні показники за результатами конкурсу соціальних проектів:

Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.

Другим заходом був круглий стіл на тему: «Ви маєте про нас знати». У засіданні «круглого столу» взяли участь представники управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської обласної дер-жавної адміністрації, відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Кіровоградської обласної організації інва-лідів, Кіровоградської облас-ної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка, Кіровог-радського УВП УТОС, Центру соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини, Кіровоградського обласного осередку УСІ та представники ЗМІ. Захід мав на меті знайти нові можливості допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями, ефективні шляхи та способи вирішення проблеми байдужого ставлення суспільства до таких дітей, привернути увагу громадськості до цієї теми.

Учасники «круглого столу» обгово-рювали актуальні проблеми дітей (підлітків) з обмеженими функціональними можливостями, ділились успіхами, досвідом роботи у подоланні цих труднощів.

Про роль держави та державних програм у покращенні життя дітей з вадами здоров’я розповідали Шатна Лідія Францівна (управління освіти і науки обласної державної адміністрації), Глобенко Ірина Вікторівна (управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації), Камишева Ольга Михайлівна (відділ сім’ї та молоді міської ради).

Питання байдужості суспільства до людей з обмеженими функціональними можливостями, психологічні проблеми дітей з вадами здоров’я піднімали у своїх виступах Боришпіль Олег Вікторович та Шелудяков Володимир (Кіровоградський обласний осередок УСІ), ділились особистими успіхами у житті, адже ці люди теж пройшли нелегкий шлях до проявлення себе і повноправності у суспільстві. Та найважливішим здобутком цього заходу стало налагодження добрих  дружніх відносин з усіма учасниками круглого столу, висловлені цікаві і цінні ідеї для покращення життя інвалідів. Все це допомагатиме ГО ТІМО «Відкриті двері» в майбутній роботі.

Не менш важливою складовою проекту став тренінг, проведений психологом, провідним спеціалістом Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Мирною Ріммою Володимирівною. У тренінгу взяли участь десять дітей (10-15 років) з вадами здоров’я. Саме для них проведено комплекс вправ: малювання пастелями, пальчиковими фарбами, ліплення з пластиліну. У процесі роботи діти познайомились, відкрились. В такій невимушеній обстановці вони відчули себе вільно, стали більш впевненими у собі. В цілому весь комплекс вправ був спрямований на те, щоб діти стали більш розкутими, позбулись комплексів меншовартості (адже і вони можуть самостійно, власними руками творити), навчились вільно спілкуватись з однолітками, а в подальшому житті – більш впевнено почували себе в суспільстві, знайшли свої інтереси і місце. Результати роботи за проектом висвітлені на сайтах ТІМО “Відкриті двері” та ОЮБ ім. Бойченка.

Всі, хто брав участь у реалізації зазначеного проекту з великою вдячністю згадують тих людей та організації, які присвятили їм та проекту багато часу і сил. Партнерську допомогу надали: Сергій Михайлович Подорожний (голова Кіровоградської обласної організації інвалідів), Олег Володимирович Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка. Їх допомога була надзвичайно цінною. ГО ТІМО «Відкриті двері» висловлює безмежну вдячність всім цим людям за їх небайдужість і чуйність.

* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.