Звіти про діяльність ІСКМ

Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, яка виникла в 2000 році, а в 2001 році була офіційно зареєстрована.

Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації  українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.

Основними напрямками діяльності ІСКМ:

• · освітній;
• · інформаційний;
• · дослідницький.

Основні тематичні пріорітети ІСКМ:

• · розвиток громад;
• · трансформація закладів культури в Центри місцевої активності;
• · розвиток демократичних процесів;
• · сприяння євроатлантичній інтеграції України.

Основні форми роботи ІСКМ:

• · проведення освітніх заходів (семінарів, тренінгів, конференцій);
• · розробка навчально-методичних посібників;
• · проведення досліджень;
• · адвокасі кампаній;
• · інформування цільової аудиторії (тематичні Інтернет сторінки, бюлетені, прес-конференції);
• · адміністрування грантових програм.

Найвищим органом управління ІСКМ є Загальні Збори, які обирають і контролюють діяльність президента (віце-президента), Ради і Ревізійної комісії. Цей найвищий орган визначає основні напрямки діяльності ІСКМ. У перервах між Загальними Зборами основним органом є Рада, яка обирає Правління. Оперативне керівництво здійснює президент, що має право підписувати документи від імені ІСКМ. Ревізійна комісія контролює діяльність Правління, президента, Ради і підзвітна Загальним Зборам. У лютому 2006 року діяльність ІСКМ перевірялася Кіровоградським обласним управлінням юстиції і визнана як така, що відповідає нормам українського законодавства. В 2005 та 2008 роках в організації здійснювався зовнішній аудит (висновок позитивний, результати надавались Фондам Євразія та Баторія, відповідно). Діяльність ІСКМ підтримується або підтримувалась: Фондом Євразія, ІСАР „Єднання”, Фундацією прав людини, Міжнародним Фондом „Відродження”, Фондом ім. Стефана Баторія, Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури України, Міністерством екології та природних ресурсів Ураїни, Комітетом виборців України, Фондом Східної Європи, UNITER, NATO, Фондом ім. Ч.С.Мота, Європейським Союзом, а також благодійними пожертвами громадян та бізнесу.

Із грудня 2013 року Інститут соціокультурного менеджменту є членом Європейської мережі організацій громад (European Community Organizing Network - www.econnet.eu).

Контактна інформація:

Електрона адреса: adm.iscm@gmail.com

Адреса офісу: офіс №1 (2 поверх), вул. Олега Ольжича (колишня Гайдара), 75-а, м. Кропивницький, 25026

Керівник: Абрамов Л.К.

Веб-ресурси: www.lacenter.org.ua, www.lac.org.ua

Сторінка ІСКМ в мережі Facebook

Група "Центри місцевої активності України"

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «СПІЛЬНИЙ ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ»

Проект «Спільний шлях в майбутнє» був реалізований Інститутом соціокультурного менеджменту за підтримки програми UNITER, Pact. Inc., USAID спільно з партнерами:

• Центром гуманістичних технологій "АХАЛАР" (м. Чернігів);
• Центром підтримки громадських та культурних ініціатив "Тамариск" (м. Дніпропетровськ);
• Фундацією ім. Князів благодійників Острозьких (м. Рівне);

Дата реалізації проекту: 01. 11. 2009 - 31.10.2011

Мета проекту «Спільний шлях в майбутнє» полягала у зміцненні організаційних можливостей громадських організацій на рівні місцевих громад шляхом створення можливостей для розвитку центрів місцевої активності на базі існуючих будинків культури.

Основні завдання, які ІСКМ та партнери мали виконати під час реалізації Національного проекту:

1. Вивчити діяльність будинків культури та їх можливості до адаптації реальним потребам місцевих громад, зокрема через впровадження досвіду ЦМА.
2. Розробити рекомендації Міністерству культури та туризму України в частині адаптації існуючої нормативно-правової бази, що стосуються діяльності будинків культури, до сучасних потреб місцевих громад.
3. Активізувати суспільний діалог на тему діяльності будинків культури та залучити до роботи територіальні громади, які мають позитивний досвід з цього питання.
4. Популяризувати цінності та роз’яснити сутність діяльності Центрів місцевої активності в регіонах.

Хронологія проекту:

Розбудова культурного середовища на засадах взаємодії із громадським суспільством. Реалізація проекту «Спільний шлях у майбутнє»

В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.

Україна, як країна, що інтегрується у світове, в т.ч. європейське, співтовариство має вивчати позитивний міжнародний досвід щодо розбудови культурного середовища та використовувати прийнятні для України міжнародні стандарти та європейські підходи до реформування у сфері культури.

Цими словами академіка Юрія Мальованого із його вірша, присвяченого пам'яті Василя Сухомлинського, хочу розпочати короткий нарис про діяльність Української Асоціації імені В.О. Сухомлинського. Адже нещодавно світова спільнота святкувала 85 років від дня народження видатного педагога і основні заходи з цього приводу відбувалися на території Кіровоградської області, де у селі Павлиш з 1948 по 1970 рр. жив і працював директором Василь Олександрович.

...Більше за все мене вразили слова дочки Сухомлинського, Ольги Василівни, яка, відповідаючи на закиди журналістів про відсутність фінансування та нормальної технічної бази у сучасних школах, а отже і про відсутність мотивації у вчителів до впровадження гуманістичних ідей великого педагога, сказала: "Згадайте, що у Василя Олександровича у сільській школі не було нічого, окрім крейди, указки та дошки. І в таких умовах він зумів побудувати систему виховання дитини, спираючись на природу: на схід сонця, на квітку, на гудіння бджоли". Звичайно, погодилась вона, стан освіти сьогодні багато в чому є соціально зумовленим - відсутністю нормальних умов проживання для молодих вчителів на селі, низьким рівнем захищеності тих, хто виходить на пенсію. Але головне - бажання творити і бути вправним інженером дитячих душ.

Втім, зараз мова не зовсім про проблеми вчителів та системи освіти в Україні загалом. Мова піде про неприбуткову громадську організацію - Асоціацію В.О. Сухомлнського, голова якої, Ольга Савченко, також приїздила до Кіровограда на Другі Міжнародні та Десяті Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті Великого педагога.

Ольга Яківна, академік АІШ України, на прес-конференції розповіла журналістам, що Українська Асоціація Василя Сухомлинського була заснована в листопаді 1990 року як добровільна громадська організація, покликана досліджувати і впроваджувати в життя творчу спадщину вченого-педагога. У рамках своєї діяльності Асоціація проводить семінари та конференції, а також конкурси для педагогів, об'єднуючи таким чином небайдужих науковців, вчителів, студентство із різних регіонів України.

словами пані - академіка, членство в Асоціації може бути індивідуальним чи колективним і члени сплачують на рахунок організації членські внески у сумі від 10 до 100 гривень. Частина від цих коштів надходить на рахунок Павлиської школи, що допомагає закладу існувати в наш нелегкий час. Рештку витрачають і на видання книг, і на проведення вищезазначених заходів.

На початку дев'яностих років Асоціація виграла декілька грантів від МФ "Відродження", один - на придбання комп'ютера для Павлиської школи, інший - на видання книги про Сухомлинського. От і все. Чи не дивно, що відома в усій державі організація із численним членством та безліччю талановитих людей в її лавах не використовує можливості, що їх надають для НУО різноманітні благодійні фонди та організації?!

Справа тут, мабуть, у консервативності поглядів засновників більшості громадських організацій, що заважає їм діяти відповідно до вимог сучасності. З іншого боку діяльність Асоціації Василя Сухомлинського є прикладом того, як маючи всі передумови для ефективної і тісної співпраці із грантодавчими структурами можна плідно працювати і з структурами державними. Як кажуть, кожен робить свій вибір.

* - НДО-Інформ №10 (22) жовтень, 2003